ВАРІАНТ 1 1. НЕправильно оформлено пряму мову в рядку
А «Це моя наречена. Погуляєте взимку на нашому весіллі, якщо
будемо живі й здорові»,
усміхнувся до
них Сагайдачний
(З. Тулуб).
Б «Сідай, пане полковнику»,
промовив чернець.
«Прости мене
сам і проси простити все наше славне товариство» (М. Стариць-
кий).
В У грудях б'ються вдячності акорди, вуста шепочуть: «Дякую, Гос-
подь!» (Ю. Вавринюк).
г«Не біда, – поет відмовив, як ти й сам з дороги звернеш, бо, як
рими повтікають, ти мені їх не завернеш» (Леся Українка).
​

Доброго дня ! я і я домовлялась з вами про інтерв,ю пам,ятаєте ? -так так звичайно, - ми можемо зустрітись у новій кав.ярні біля фонтану ,згода ? -так авжеж у 3 буду вас там чекати  -ще раз доброго дня нумо починати   ) -і так ,дозвольте відрекомендуватись .мене звати  лижичко руслана степанівна я як ви напевне вже знаєте українська співачка а тепер запитання- як почалась ваша кар єра ? - коли я  була ще школяркою малою  співала в гурті «орніон», потім —– у дитячому ансамблі «посмішка». після закінчення дитячої музичної школи я  вступила до львівської консерваторії імені миколи лисенка на диригентське відділення.-я знаю ,що ви брали уроки вокалу додатково .у кого якщо не секрет ? -так брала ,у своєї наставниці  в лариси бужко і зверну увагу ,що вона дуже хороша людина  - у скільки років почалась ваша доросла музична кар.єра ? -так ну треба згадати ,мабуть що у  1993р., коли я  взяла участь у двох музичних фестивалях україни: всеукраїнському фестивалі сучасної пісні і популярної музики «червона рута-93», як зараз пам.ятаю ці перші хвилювання ) -повинна замітити що ви дуже гарно розповідаєте  -дякую ) -дякую вам за цікаве докладне інтерв.юб -до зустрічі  -папа )

Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і  я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило. До лави підійшла дівчина трохи старша за мене і побачивши в моїх руках книжку, посміхнулась і розповіла про те, як вона вже не сподівалась відшукати її. Ми багато розмовляли і знайшли багато спільного в нашому світогляді і інтересах. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.