ВАРІАНТ 1
1.Розставте розділові знаки в поданих реченнях. Визначте речення, в котрому пряма мова стоїть після слів автора.
1. Іди, доню каже мати не вік дівувати, він багатий, одинокий, будеш панувати (Т.Шевченко).
2. Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? Думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свиту через плече (І.Нечуй-Левицький).
3. Враження від капрійської природи писав Михайло Коцюбинський такі гармонійні і так благотворно впливають на мою психіку, що буквально оздоровлюють мене(П.Тичина).
4. Думала сумна смерека Де краса у мене (Д.Павличко).
2. Визначте різновид складного речення, виконайте синтаксичний розбір.
Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім (Б.Олійник).
Варіанти відповіді:1. Складносурядне речення. 2.Складне речення з без¬спо¬лучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 3. Складнопідрядне речення. 4. Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. 5. Безсполуч¬никове складне речення.6.Складнопідрядне речення з кількома підрядними.
3.Визначте різновид складнопідрядного речення, зробіть синтаксичний розбір.
Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувалося у той час, дрімали серед тихої ночі (М.Коцюбинський).
Варіанти відповіді: 1.Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним. 2.Складнопідрядне з підрядним обставинним місця. 3.Складнопідрядне з підрядним означальним.
ВАРІАНТ 2
1.Розставте розділові знаки в поданих реченнях. Визначте речення, в котрому слова автора розривають пряму мову.
1. Правду ото в народі кажуть Не святі горшки ліплять (І.Цюпа).
2. Ех, синку, сину промовляє докірливо батько не кричи хоч ти на старого, бо так закричали мене за цей місяць – жить не хочеться (Г.Косинка).
3. Як присягу, підношу голос я Шипшини й пісні не віддам нікому (М.Рильський).
4. Дозвольте і мені, панове, річ держать тут обізвалася Лисиця (Л.Глібов).
2.Визначте складнопідрядне речення, зробіть синтаксичний розбір.
1. І ллється дзвін коси серед густих отав, і коник на гачку спадає в тихий став (М.Рильський).
2. 1 сонця було там так багато, що йому бракувало місця (О.Довженко).
3. У човні було тіснувато, але хлопці розмістились непогано (М.Трублаїні).
4. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (М.Рильський).
3.Визначте серед поданих речень складносурядне, виконайте синтаксичний розбір.
1. Минулася весна рясна, минуло літо золоте, настала осінь, дощ, сльота (Б.Лепкий).
2. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною(М.Коцюбинський).
3. Минали дні, і в спогадах поринали ночі (М.Хвильовий).
1). витерти, тремтіти , щебетати
2).кришталь, вариво , межигірський, вичипурений
3).препишний, презлий,премилий,премужній
4).приземкуватий, прибережний, прибуток.
5). сфотографувати, счистити, сцідити, скоротити.
6). чилі, ерудиція , речитатив , ажиотаж,
8).поема "Енеїда", Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.
7). Франківський стиль/ Франківська доба
9) Золоті Ворота
10)згрупований, зчавити, безкультурний , зчесати
11).Антарктида, диктатор, єхидна, митрополит
12). прозаїк , індуїзм, альтруїст, , нуклеїновий.
Відповідь:
Абрикос — круглый бархатистый жёлто-оранжевый плод абрикосового дерева (Plunus armeniaca, оно же Armeniaca vulgaris). У абрикоса очень сладкая, хотя и не слишком сочная мякоть; внутри плода — косточка со съедобным ядром (в размолотом виде оно используется для ароматизации абрикосового конфитюра).
Абрикосовые деревья родом из Китая. Культивировать их стали древние персы, индусы и армяне (отсюда и латинское название дерева — Plunus armeniaca, армянская слива). В Европу абрикосы завезли древние греки более двух тысячелетий назад.
У этого плода много названий. В словаре Даля русскими синонимами слова абрикос значатся желтосливник и морель; в Средней Азии его зовут урюком (впрочем, во всём мире это слово прижилось для обозначения сушёных абрикосов с косточкой), а на юге России, Кавказе и в Молдавии — жердела (жердёлы) или за́рзары (чаще всего этими словами называют дикорастущий, а не культурный абрикос). Что же касается европейского слова абрикос, у него вообще очень сложная история: оно прижилось в Европе благодаря каталанскому языку, в который попало из арабского, в том время как арабы позаимствовали его из латыни: на языке древних римлян название плода звучало как praecoquus — скороспелый.
Абрикосы полезны: богаты каротином (витамин А, который загару и защищает кожу от ультрафиолета), минералами (железо, кальций, магний, натрий, фосфор, фтор), легко усваиваемой фруктозой. Кроме того, свежие плоды низкокалорийны (в отличие от сушёного абрикоса — кураги и урюка).
Пояснення: