Варіант 1
1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші ха¬ти світ (Я. Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не по¬ранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й те¬пло пісень моїх (В. Симоненко).
2. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Ко¬черга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.
3. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені зда¬валося, до самого обрію (П. Панч).
Б Оце (одного разу було свято й погода), сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях.
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важ-ливішого, ніж збереження фізичне ( І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Кор¬нійчук),
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості.
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих.
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тоб низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
6. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри. 1 Вставне слово.
Б Література, за висловом письменника, напо- 2 Вставне словосполучення.
внює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа).
В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний 3 Вставне речення.
із нас не пошкодує віддати розум і здібності,
віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу, про командира (отак
за першим спогадом і другий виплива): душа
у нього щира... (А. Малишко).
Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає
більшість учених-психологів) дуже важливі для
людини (З журналу).
Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси
народного поетичного слова (Г. Бойко).
7. З'ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструк¬цій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.
А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... 1 Активізація уваги.
(О. Гончар).
Б Мабуть, передчуття розлуки властиве лю- 2 Вказівка на джерело повідомлення.
дині (І. Цюпа).
В Зрештою, навчання триває і після закін-
чення школи (І. Цюпа). 3 Послідовність викладу.
Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто
не зважає (О. Довженко). 4 Почуття.
Д Чигирин, здається, глянув не в очі, 5 Невпевненість.
а в душу брата (М. Стельмах).
Е Тепер, щоправда, досить булоголо і сум- 6 Упевненість.
но (І. Франко).
8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідка. Визначити їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й пі¬дозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кор¬тить побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за Незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
”Життя – така велика ковзаниця. Кому вдалося, не падавши, пройти !” – стверджує Ліна Костенко.
Життя – це найдорожчий скарб для кожної людини. Проте як людина зуміє розпорядитися цим даром, залежить від неї самої.
Життя насправді дуже не передбачуване. Від падіння ніхто не застрахований.
Немає людини, життя якої складається абсолютно щасливо. Бо завжди є труднощі. Через них обов"язково має пройти кожен. Труднощі й перешкоди - необхідна складова частина нашого життя.
Якщо ж людина ніколи не зазнавала ніяких проблем, вона перестає бути людиною. Адже долаючи труднощі, ми вчимося, причому вчимося на своїх власних помилках. Ми здобуваємо неоціненний життевий досвід. Долаючи перешкоди, ми перевіряємо свої сили, набуваємо впевненості в собі - зростаємо.
«У кожного своя доля, і свій шлях широкий», - казав мудрий Кобзар.
І щоб не сталося у тебе в житті, завжди пам"ятай що навкруги є багато людей, котрим значно гірше, ніж тобі, але вони не впадають у відчай.
У тяжкій ситуації слід намагатися змінити своє ставлення до неї, якщо ми не можемо змінити саму ситуацію.
Якби я була президентом, то ввела б зміни у навчальний процес і шкільну прогаму.
Наприклад : учні б навчались у великих аудиторіях і обов'язково б навчання супроводжувалось показом фільмів, цікавих дослідів, за на лекції видатних особистостей. Уроки були б спарені, в кінці кожної пари тестовий контроль, що дало б змогу вчителям не задавати домашні завдання. Між парами ,що потребують складних розумових навантажень повинні бути уроки фізкультури, плавання, праці, музики, танців, мальвання, народної творчості, етики. Я б збільшив шкільні перерви для спілкування учнів між собою, а також на обід. Діти навчались би в школі з дев'ятої до сімнадцятої години і зростали розумними, розвиненими, здоровими на радість батькам і державі.