ІІ варіант
В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.
Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.
В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу
перед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
Д Стоять налиті сонцем дні.
В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.
В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
Г Побите дощем поле ще й град поб’є.
Д Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.
Прикладку вжито в реченні
А Матір Січ споконвіку радо зустрічає різних людей.
Б Хмарніючи, мов дитя, зносився думкою до Бога.
В Мовте, кошовий отамане, про що річ.
Г У грудні Петро Сагайдачний сповіщав про похід на бусурманські вежі.
Д Не знаю трагічнішої книжки від історії нашого народу.
В якому реченні є дієприкметниковий зворот
А Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале селище.
Б В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.
В Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.
Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.
Д Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і
холодків.
5. Прикладку вжито в реченні
А Кріпак, незграба, злидень, гайдамака... Чи це не ти?
Б ... А як спадуть, як рабства лід Протне нова зоря, Малюк і муж, і ветхий дід Кобзаря!
В Ось тобі яблуко червонобоке, Старший мій сину Микитко.
Г Катря Катрю видає, приданого не дає.
6. В якому реченні прикладка не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.
Б Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.
В Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене
випещене ледаче й капосне хлоп’я.
Г І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.
Д Мелашка була потрібна в господі як робітниця.
7. Відокремлюється означення у всіх реченнях, окрім (деякі розділові знаки опущено)
А Біліє розквітла гречка де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.
Б „Запам’ятайте, – говорив учитель, – Вітчизна починається з берізки посадженої своїми руками, з прозорої водиці зі струмочка, що протікає поруч із вашим домом”.
В Картоплі по пояс густі непролазні.
Г Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
Д Намита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.
8. Не відокремлюється означення в реченні (розділові знаки вилучено)
А Ганна з її охотою до роботи безпосередністю щирістю та привітністю теж якось одразу сподобалася своїм новим знайомим.
Б На голій відполірованій морозом до блиску шматині землі роз калачик.
В Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні.
Г Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
Д Наляканий громовицею тихенько заіржав кінь.
Текст і завдання до нього. Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.
Над самою водою стояла хатина, ще нижча і менша за інших. 2. Наполовину вросла в землю та покрита гострокінчатим дахом. 3. Стіни не вищі над чотири п’яді, виднілись лиш спереду та з боків, ззаду доходив критий дах аж до самої землі. 4. На вершку був отвір крізь який клубами добувався дим. 5. Посередині хати горів огонь та освічував блимаючим полум’ям темні, закопчені стіни. 6. Пообтикані мохом, вони світились пусткою. 7. На сволоку висів у багатій оправі довгий та широкий меч з ручкою у вигляді пташиної голови. 8. В кутку стояло декілька горшків, мішок борошна та кілька колод дерева.
9. Відокремлені означення є в реченні
А 1, 2 Б 3, 4 В 4, 5 Г 5, 6 Д 7, 8
10. Поширені однорідні члени речення є в реченні
А 1 Б 3 В 6 Г 7 Д 8
11. Пунктуаційну помилку допущено в реченні…
12. Однорідні члени речення є в реченні
А 1, 2, 3, 4, 5, 6 Б 1, 2, 4, 5, 6, 7 В 1, 2, 3, 5, 7, 8 Г 2, 3, 4, 5, 6, 7 Д 1, 3, 4, 5, 6, 8?
Не шукай щастя за морем
У світі проживає безліч людей. Хтось, можливо, зараз знаходиться у звичайному простому будинку, а хтось у величезному палаці. Але кожен із нас, будь це бідний чи багач, шукає кращого: кращих умов, кращого майбутнього і сьогодення, кращого життя.
Зараз, у ХХІ столітті, люди , наче запрограмовані роботи. Всі, абсолютно всі, за своїм кращим життям виїжджають за кордон. Будь це Польша, Німеччина , Італія – не важливо. Але, якщо задуматися… Ми всі кудись поспішаємо, кудись незрозуміло швидко рухаємось. Ми, навіть , не задумуємось , що справжнє щастя не таїться десь далеко на іншій частині континенту , а воно ось – поруч! Воно знаходиться у дрібницях , у звичайних простих речах.
Те , як кожний ранок ми бачимо схід сонця – хіба не щастя? Те , як кожного дня бачимо посмішки рідних –це не щастя? Коли повертаєшся додому та знаєш , що тебе там чекають- це по-вашому не щастя?!
Можна безліч привести прикладів , коли за кращим не потрібно їхати на тисячі кілометрів від дому.
«Не шукай щастя за морем»- говорив Григорій Савович Сковорода. Дійсно, наше життя швидкоплинне і ми , навіть , не встигаємо замислюватися про щастя в дрібницях , у простих речах. Розумні слова цієї людини потрібно запам’ятати. Вони дійсно мудрі. Зміст є у кожному слові. Їх лише потрібно зрозуміти, відчути.
Мені по-справжньому прикро за тих людей , які бачать щастя лише у грошах. Подумайте! Адже за них неможливо купити здоров’я. За них неможливо повернути рідну нам людину. Неможливо створити сімейну атмосферу. Так , звісно , гроші у цьому можуть до але не бути головним чинником , на якому і тримається побудова справжнього щастя.
Є ще люди , які люблять подорожувати. Але вони поділяються на два типи : перші ті , хто подорожує лише , щоб знайти кращі умови для свого існування; другі це роблять для того , щоб здійснити свою мрію, відвідати щось нове та цікаве для себе, стати трішки щасливішими. Адже подорожі – це найкращі ліки від депресії та поганого настрою, але це не є те справжнє щастя , яке ми відшуковуємо все своє життя.
Погодьтеся , краще не потрібно шукати за морями, в іншому куточку світу. Воно завжди поруч , біля нас .Навіть , привітавшись з людиною , ви зробите її щасливішою. Свій гарний настрій вона передасть іншому , і , таким чином , завдяки одному вашому привітанню ви ощасливите відразу декількох людей. Хіба це також не є щастя?
Його можна побачити будь-де: краса природи, сяйво сонечка , запах свіжого повітря, спів пташок. Це те, чим ми насолоджуємось, а насолода – це і є щастя, це те краще , яке завжди навколо нас.
Отже, як з’ясувалось, щастя не потрібно шукати далеко-далеко. Воно поруч. Воно таїться всередині нас, всередині нашого серця.
Объяснение:
юдини й людства XXI століття.
08.11.2018 20:01
Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.
Просмотр содержимого документа
«Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття.»
Значення художньої літератури для людини й людства XXI століття
Увесь світ, за винятком лише диких націй, керується книгами.
Вольтер
Початок нового тисячоліття позначено інтенсивним науково-технічним прогресом, потужним розвитком ЗМІ й особливо телебачення, які справляють значний вплив на духовне, емоційне, інтелектуальне життя людей. За цих умов роль і значення літератури помітно змінюються, а письменники, навіть найавторитетніші, перестають бути «володарями дум». Чому зараз стали популярні тривимірні фільми? Тому що вони створюють у глядачів ефект співпереживання, ефект безпосередньої присутності, долучення до історії. Такий самий об’ємний 3D-ефект має створити й художня література.
Майстерний письменник повинен грати на читацькому сприйнятті тексту та стимулювати уяву для того, щоб за до фантазії читачі самі вибудовували ті сцени, які він змалював у тексті, самі «розфарбовували його малюнок». Ця спільна творчість є ключем до того, аби змусити читача по-справжньому переживати те, що написано у книзі. Візуальні мистецтва не стимулюють уяви читача так, як це робить книга: вони подають уже готову картинку, там немає співтворчості, і цим книга вигідно відрізняється від кіно чи телебачення, це її особливість у боротьбі за увагу людини XXI століття.
Художня література — це безмежний світ, у якому постає безліч проблем для розв’язання. Цей світ має багато призначень. Знання літератури є важливою ознакою освіченої, культурної, інтелігентної людини. Воночас художні твори містять своєрідну шкалу духовних і моральних цінностей, накопичених людством упродовж тисячоліть, знайомлять нас із життям, побутом, звичаями, світоглядом і культурою різних народів. Зрештою, читанням просто насолоджуються. Ось як багато може Книга!
Художня книга й високе письменницьке слово залишатимуться супутниками також наступних поколінь. Саме тому мета та завдання курсу «Зарубіжна література» полягає не тільки в тому, щоб пізнавати життя та знайомитися з новими героями і країнами, а й виховувати себе естетично, формувати свою особис-тість.
Сучасна журналістка, письменниця і блоґерка Енні Мюллер написала справжню сповідь книгомана про те, навіщо потрібно читати.