Весна господарює вже по справжньому у садах вона випустила біло-рожеву хуртовину луки усміхнулися кульбабковим килимом ліс задзвенів переспівом птахів на душі радісно і щемно мабуть від весняної круговерті що так несподівано ввірвалася після похмурої зими яка чомусь довго не хотіла відступати
1. із скількох частин складається речення?
2. скільки підрядних частин у реченні?
3. скільки головних частин у реченні?
4. яка сполука не виконує синтаксичної функції?

Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з'явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, хоча надломився. Його мої дід і бабуся довго називали інвалідом Вітчизняної війни. Він навіть цвісти ще намагався, але все-таки став засихати. І дуб довелося спиляти. А два продовжують жити й навесні своїми чудовими квітучими білими свічками прикрашають наш двір і навіть вулицю — таких більше ні в кого на вулиці немає. Коли я за кого-небудь перший раз у гості й пояснюю, як мене знайти, я обов'язково кажу: «У дворі ви побачите два величезних каштани». Це орієнтир більш точний, ніж навіть номер будинку.

Плоди цих дерев — їжачки, усередині яких ховаються блискучі коричневі кульки. І ці кульки дуже корисні як ліки. Сусіди збирають їх і готують собі цілющі настоянки від болів у суглобах. А діти з задоволенням використовують для різних виробів.

1.      мовивши слово, треба бути йому паном. 2.      не так то він діє, як тим словом сіє. 3.      говори стовпу, а він стоїть. 4.      дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є 5.      скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться 6.      чує дзвін, та не знає, звідки він 7.      вітер віє і не знає, що погоду він міняє 8.      "ти йому слово, а він тобі десять" 9.      " він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. агент! " (в. кучер "трудна любов"), 10.      „він вивів із себе сидора вчора на вулиці через дрібницю"