Перед мною картина монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань. сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас. картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно.
Прислівники: 1. Я бачив його обличчя лише збоку. 2. Ми йшли попереду, не зважаючи на інших туристів. 3. Тато сказав, що річка десь поблизу. 4. Навколо розстилалася долина. 5. Все кругом було обвішано якимись блискучими ниточками. 6. Козак стояв навпроти, його обличчя було світле і радісне. 6. Я завжди вірив, що мрія поруч. Прийменники: 1.Збоку мене стояв якийсь молодий вчитель. 2. Попереду гурту йшло два чоловіки, яки інколи поверталися і щось кричали. 3. Поблизу села, кажуть, було колись страшне болото. 4. Навколо гір розляглися невеликі ліси. 5. Кругом мене були розкидані дрібні шматки паперу. 6. Навпроти будинку був розташований старий музей. 7. Поруч нього бігав маленький хлопчик
