У яких рядках усі приголосні звуки утворюють акустичні пари (дзвінкий-глухий, глухий-дзвінкий)? (КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ)А. [p], [л], [м]Б. [н], [в], [ф]В. [д], [г], [ч]Г. [з], [ґ], [ц]Д. [ж], [х], [с] Установіть відповідність між видами чергування приголосних при словозмінні чи словотворенні та словами.А. [г]-[ж] 1. Вухо, дух, мох.Б. [х]-[с'] 2. Рука, рік, мука.В. [к]-[ц'] 3. Возити, мазати, казати.Г. [з]-[ж] 4. Ходити, водити, бродити. 5. Друг, Бог, дорога. Виберіть правильне твердження. (КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ)А. Милозвучність української мови пояснюється гармонійним співвідношенням голосних і приголосних звуків.Б. Нагромадження приголосних звуків можна уникнути, доречно використовуючи [у]-[в] та [і]-[й].В. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний зву, треба вживати [у] або [і].Г. Якщо попереднє слово закінчується на голосний, потрібно вживати [в] або [и].Д. На початку речення перед перед голосним вживаємо [у] або [і].
Протягом багатьох віків, ще з самого початку свого існування, життя українців було нерозривно пов’язане з піснями. Пісні мали величезне значення для людства і супроводжували людей в усіх сферах їх життя: у свята та час розваг (весільні, різдвяні (колядки, щедрівки), купальські, русальні пісні), під час роботи (жниварські пісні), в час трауру (пісні про загиблих, обрядові) тощо. Напевне, не було такої життєвої ситуації, про яку наш народ не склав би пісні.
Щастя від щирого кохання, журба дівчини, що чекає козака з походу, біль від стосунків, яким заважали якісь зовнішні обставини (соціальний стан закоханих, відстань тощо), горе втрати, сльози матері, що не діждалася сина або загубила єдину доньку — у піснях є все і навіть набагато більше. Слухаючи їх, розумієш, що у світі, повному страждань, неможливо було вижити без пісні, і ця пісня рятувала людей, з’єднувала їх, давала їм опору і надію в скрутні часи.
Установіть відповідність між видами чергування приголосних при словозмінні чи словотворенні та словами.А. [г]-[ж] 1. Вухо, дух, мох.Б. [х]-[с'] 2. Рука, рік, мука.В. [к]-[ц'] 3. Возити, мазати, казати.Г. [з]-[ж] 4. Ходити, водити, бродити. 5. Друг, Бог, дорога.
Виберіть правильне твердження. (КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ)А. Милозвучність української мови пояснюється гармонійним співвідношенням голосних і приголосних звуків.Б. Нагромадження приголосних звуків можна уникнути, доречно використовуючи [у]-[в] та [і]-[й].В. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний зву, треба вживати [у] або [і].Г. Якщо попереднє слово закінчується на голосний, потрібно вживати [в] або [и].Д. На початку речення перед перед голосним вживаємо [у] або [і].
Протягом багатьох віків, ще з самого початку свого існування, життя українців було нерозривно пов’язане з піснями. Пісні мали величезне значення для людства і супроводжували людей в усіх сферах їх життя: у свята та час розваг (весільні, різдвяні (колядки, щедрівки), купальські, русальні пісні), під час роботи (жниварські пісні), в час трауру (пісні про загиблих, обрядові) тощо. Напевне, не було такої життєвої ситуації, про яку наш народ не склав би пісні.
Щастя від щирого кохання, журба дівчини, що чекає козака з походу, біль від стосунків, яким заважали якісь зовнішні обставини (соціальний стан закоханих, відстань тощо), горе втрати, сльози матері, що не діждалася сина або загубила єдину доньку — у піснях є все і навіть набагато більше. Слухаючи їх, розумієш, що у світі, повному страждань, неможливо було вижити без пісні, і ця пісня рятувала людей, з’єднувала їх, давала їм опору і надію в скрутні часи.