.Вибрати речення, що є зайвим.
А. Споконвіку в народі побутує думка: хто першим побачить цвіт ліщини, тому весь вік посміхатиметься щастя (П. Стефанов).
Б.Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють (Т. Шевченко).
В.Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко)
14.Вибрати речення, що є зайвим.
А.Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай, а білява панночка із смутними очима сумує (М. Коцюбинський).
Б. Восени я люблю милуватися червоними ягодами шипшини, гронами горобини, рум’яними яблука та золотими грушами в садах, грибами під деревами в лісі.
В. Він перейняв від одного степовика, з яким був у полоні, забутий усіма б, котрим начебто ще користалися скіфи, обживаючи Південь...( В.Земляк)
15. Вибрати складне речення із сурядним та підрядним зв'язками.
А. Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі: ми серця запалим; радіє місяць: повернувсь назад. (П. Филипович)
Б. Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко)
В.Стояла тиха і по - своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з - під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба.(М. Стельмах)

16. Вибрати речення з різними видами зв’язку.
А. Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом. (Григір Тютюнник)
Б.Його образ, світ думок і почувань, прагнень та ідеалів постає перед нами насамперед з того, що він писав, чим збагатив духовну скарбницю людства. (В.Шубравський)
В.Сіється м’який сніжок, застилаючи дорогу, вітер заводить в гаю пісню журливу свою.
17. Прочитати речення та вибрати правильну характеристику:
А речення - мов зоряний разок слів - намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно. (Д. Білоус)
А. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв’язком
Б. Складне речення із підрядним та безсполучниковим зв’язком
В. Складне речення із сурядним та підрядним зв’язком
18. У якому реченні поєднано безсполучниковий і підрядний зв'язок?
А. Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу (М. Стельмах).
Б.Він так розійшовся, що в Євмена не залишилося найменшого сумніву: буде все так, як вирішив Таливон (Я. Стецюк)
В. Пекучий день, щебечуть птиці, де яворів шумлять ряди (В. Сосюра).

19. Прочитати речення та вибрати правильну характеристику:
Навколо було ще темно, але я почув такий виразний спів півня, що зрозумів: скоро почне світати.
А. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв’язком
Б. Складне речення із підрядним та безсполучниковим зв’язком
В. Складне речення із сурядним, підрядним, безполучником зв’язком.

20. Визначити, із скількох частин складається речення
Захворівши, він не хотів витрачати гроші на ліки й сподівався на поступове одужання, але хвороба стрімко прогресувала, тому довелося розщедритися.
А. Двох частин
Б. Трьох частин
В. Чотирьох частин
Г. П’яти частин

У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи  мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.

71. У якому варіанті всі дієприслівники доконаного виду?

б. перемігши, закопавши, опрацювавши

72. У якому варіанті всі дієприслівники недоконаного виду?

б. жартуючи, плачучи, підстрибуючи

73. У яких рядках усі дієслівні форми належать до незмінних:

в. посіяти, посіявши, посійте;  

г. відкрити, відкривши, відкривають

74. Інфінітив є в реченні

б. Казати правду треба вчасно і невчасно.

75. Усі дієслова доконаного виду в рядку

г. вивчити, зібрати, вдуматися

76. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділене дієслово. Мистецтво СЛУХАТИ дано не кожному.  

в. додаток

77. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи однини дієслова  

а. сидіти — сижу  

78. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи однини дієслова  

в. їздити — їздеш  

79. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи множини дієслова

б. малювати — малюїмо  

80. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи множини дієслова  

г. бути —є