Виділіть граматичні основи складних безсполучникових речень, розставте розділові знаки/
1. Сипле осипається листя гнуться горбляться берези плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах). 2. Після денної спеки враз війнуло вітром зашумів ліс магнієво зблиснуло небо розламуючись у бомбових ударах грому (О. Гончар). 3. Глибоке зоряне небо місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й блідне перед наступаючим ранком східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком з сизої мли виринають непевними очеретами безлисті дерева… (М. Стельмах). 4. Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його вливав в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама молодість (І. Нечуй-Левицький). 5. Виднілася розкішна лісова земля по ній ніжно-голубою росою розбризкувались підсніжники (М. Стельмах). 6. Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О. Гончар). 7. Багата наша земля на таланти тягнуться наші люди до музичної творчості до пісні (П. Тичина). 8. Ходять хмари ходять хвилі на північнім небосхилі,чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі все заснуло в сірій млі ніч царює на землі (Г. Чупринка). 9. Заграва на сході почала синіти на землю спускався вечірній присмерк… (І. Сенченко). 10. Закурілася земля задиміла стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору (Панас Мирний).
Цель: углублять знания учащихся о тексте; ознакомить с понятием «сложное синтаксическое целое» и с его основными признаками; научить отличать сложное синтаксическое целое от набора предложений; развивать творческие умения работать со сложным синтаксическим целым, составлять высказывания различных типов и стилей в устной и писемному речи; с мовленнєво-коммуникативного дидактического материала учить школьников понимать и ценить жизнь, данную родителями и судьбой, чтобы любить, ценить его и творить ради будущего.
Людина народжена для праці, як птах для польоту, так пише Папа Римський Пій ХІ у своїй енцикліці „Quadrogesimus Annus“ (QA, 61). Цим самим він висловлює головну істину. Розкриття людини, її самореалізація здійснюється завдяки постійній праці, які частково вимагає дуже великих зусиль. Хто не працює, хто не докладає зусиль, той також і не може розкрити свою особистість. У країні з молочними ріками та киселевими берегами немає особистостей!
Але вже ці перш чітко показують, що те, що розуміється під працею, потребує детальнішого визначення. Фізика визначає роботу як кгс×м (кілограм-сила помножена на масу), як вагу, яка рухається на відрізку шляху. Праця, про яку йде мова у нашому контексті, означає більше. Вона має на увазі людину, людську працю. Ця праця може бути фізичною або ж духовною, хоча на практиці будь-яка фізична праця охоплює, принаймні, мінімум «ноу-хау» та спільної думки. Праця може виконуватись спільно або самостійно, вона може здійснюватись за оплату або без оплати, це може бути професійна праця у промислово-господарському значенні або ж праця на добровільних засадах чи в сім’ї.
На відміну до цього діяльність життєвих органів не є працею. Дії тварин також не можуть характеризуватись як праця у людському розумінні. Хоча гра та спорт пов’язані з докладанням зусиль та рухом, але вони не є працею, навпаки, вони служать відпочинком від праці.