Виділіть рядок у якому всі слова прислівники утворені поєднанням частки з прислівником.

а)аніде,абикуди,казна-як,хтозна-куди,десь

б)допізна,змолоду,вдруге,внічию,по-третє

в)голіруч,мимохіть,насамперед,навшпиньки

г)по-батьківськи,щонайдороще,ніскільки,дарма що

д)пліч-о-пліч,опівдні,нарешті,догори
поставлю ів

Ґу-дзик - 2 склади: 1 склад - відкритий, наголошений, 2 склад - закр., ненаголош.
[ґ] - пригол., дзв., твердий
[у] - голосний, наголош.
[дз]- пригол., дзв., твердий, познач. як дз з горизонтальною закритою півдужкою над звуком
[и] - голосний, ненаголош.
[к] - пригол., глухий, твердий
6 букв, 5 звуків.

Що-ка - 2 склади: 1 склад - відкр., ненаголош., 2 склад - відкр., наголош.
[ш] - пригол., глухий, твердий
[ч] - пригол., глухий, твердий
[о] - голосний,ненаголош.
[к] - пригол., глухий, твердий
[а] - голосний, наголош.
4 букви, 5 звуків.

Про-ки-не-шся - 4 склади: 1 склад - відкр., ненаголош., 2 склад - відкр., наголош., 3 склад - відкр., ненаголош., 4 склад - відкр., ненаголош.
[п] - пригол., глухий, твердий
[р] - пригол., сонорний, твердий
[о] - голосний, ненаголош.
[к] - пригол., глухий, твердий
[и] - голосний, наголош.
[н] - пригол., сонорний, твердий
[е] - голосний, ненаголош., наближений до и (познач. як е з маленьким и вгорі справа)
[с':] - пригол., глухий, м"який
[а] - голосний, ненаголош.
10 букв, 9 звуків.

Запорізькі козаки, запорожці - частина козацтва на території сучасної України , що створили в 1555 році, ряд розрізнених військових укріплень («городки» або «січі»  і поселень (хутори, зимівники)  за дніпровськими порогами, поза зоною юрисдикції сусідніх держав (Дике поле). Об'єдналися  згодом у військову організацію Військо Запорізьке, що отримала своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового укріплення, іменованого «Січ»  та перебування штаб-квартири (центрального органу управління - коша) .
Пізніше, у зв'язку з утворенням в кінці XVI століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 відповідно до Куруківській договором полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізькими стали називати і реєстрових козаків, які не проживали на території Запоріжжя.
Надалі, після повстання Богдана Хмельницького у 1648 році під контроль Війська Запорозького і влада запорізького гетьмана перейшли території Речі Посполитої, що розташовувалися на землях сучасної Північної та Центральної України. На них утворилися нові козацькі полки, що комплектувалися з місцевого населення за територіально-міліційних принципом. Вони доповнили полковий устрій козацького війська, сформувавши таким чином централізовану військову і адміністративно-територіальну структуру Війська Запорозького, що отримала в історіографії також найменування Гетьманщина. Запорізькими стали іменувати всіх козаків, що проживали на території Гетьманщини.