Виконати повний синтаксичний розбір речення з різними видами зв'язку з побудовою Схеми. Лежало лихо в скриньці Пандори, Й наказано ж – її не відкривати, Бо в ній є пошесті та люте горе, Відкрила жінка - все хотіла знати.
Якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко Бердянськ. Взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. Влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. Та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.
Частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. Там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. Проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. З Гори увесь Бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, Набережна. Прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з Гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. Море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. Безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. Таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! Того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.
Зверху, з району Гори я бачив і, здається, навіть чув, як шумить порт, хоч кораблів у ньому не було. Бачив великий прямокутник ринку, біля якого було багато людей та їздило безліч автобусів. Не можна було не помітити і найвищу будівлю центра міста – готель "Бердянськ", і декілька нових торгівельно-розважальних центрів. Містечко взагалі не висотне, а в центрі його більшість будинків мають два-три, максимум п’ять поверхів. Квартали багатоповерхівок видніються зліва від мене – на Горі та в районі вокзалу, а приватний сектор – справа, прямо рядом з водою, буквально у двадцяти метрах!
Я дуже люблю свою матусю і вважаю її найкращою. Мама – мій найкращий друг, моя найближча людина, моє серденько. Коли в мене щастя, мама щиро радіє за мене. Коли моя душа тужить, серце матері стискається разом з моїм. Вона поділяє зі мною і радощі, і печалі. Вона плекала мене з дитинства, доглядала, коли я була маленькою. І навіть тепер, коли я дорослішаю, вона завжди поряд.Моя мама – хранителька сімейного вогнища. Це справжня жінка, для якої щастям є добробут у родині. Вона підтримує кожного, хто цього потребує: тата, сестричку, мене. І ми намагаємося не забувати про матусю. Я люблю свою маму за її щирість, відданість та красу. Моя матуся найкраща!
Опис міста
Якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко Бердянськ. Взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. Влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. Та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.
Частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. Там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. Проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. З Гори увесь Бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, Набережна. Прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з Гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. Море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. Безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. Таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! Того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.
Зверху, з району Гори я бачив і, здається, навіть чув, як шумить порт, хоч кораблів у ньому не було. Бачив великий прямокутник ринку, біля якого було багато людей та їздило безліч автобусів. Не можна було не помітити і найвищу будівлю центра міста – готель "Бердянськ", і декілька нових торгівельно-розважальних центрів. Містечко взагалі не висотне, а в центрі його більшість будинків мають два-три, максимум п’ять поверхів. Квартали багатоповерхівок видніються зліва від мене – на Горі та в районі вокзалу, а приватний сектор – справа, прямо рядом з водою, буквально у двадцяти метрах!
Я дуже люблю свою матусю і вважаю її найкращою. Мама – мій найкращий друг, моя найближча людина, моє серденько. Коли в мене щастя, мама щиро радіє за мене. Коли моя душа тужить, серце матері стискається разом з моїм. Вона поділяє зі мною і радощі, і печалі. Вона плекала мене з дитинства, доглядала, коли я була маленькою. І навіть тепер, коли я дорослішаю, вона завжди поряд.Моя мама – хранителька сімейного вогнища. Це справжня жінка, для якої щастям є добробут у родині. Вона підтримує кожного, хто цього потребує: тата, сестричку, мене. І ми намагаємося не забувати про матусю. Я люблю свою маму за її щирість, відданість та красу. Моя матуся найкраща!