Виконати синтаксичний розбір речення: Довго ще говорили обоє обмірковуючи прочитане то знову вони
замовкали з приводу якоїсь думки що випадково надходила одному
чи другому до голови.

Відповідь:

1. Коли ми поверталися з лісу, уже сутеніло (М. Стельмах).

2. Від річки пахне різким духом притихлої, настояної на теплій кризі й болотних випарах води (Ю. Збанацький).

3. У мене й досі від шаленого буревію шумить у вухах (О. Гончар).

Безособовими (рос. безличными) називаються такі дієслова, які означають дію або стан, що відбувається без участі будь-якої особи: Весніє вже, пахне по підгір'ю мигдалем, але ще холодно і штормить щодня (О. Гончар).

Безособові дієслова означають природні або стихійні явища (розвидняється, вечоріє, засніжило) та фізичний або психічний стан людини (не спиться, лихоманить).

Безособові дієслова мають форму середнього роду в минулому часі й умовному не сиділося, вистачило б) і форму третьої особи однини в теперішньому та майбутньому часі (світає, смеркатиме).

Пояснення:

ответ:796

Н.в. сімсот дев'яносто шість

Р.в. семисот дев'яноста шести (шістьох)

Д.в. семистам дев'яноста шести (шістьом)

З.в. сімсот дев'яносто шість (шістьох)

О.в. сьомастами (сімомастами) дев'яноста шістьма (шістьома)

М.в. семистах дев'яноста шести (шістьох)

Н.в. сімсот дев'яносто шостий / шоста / шосте

Р.в. сімсот дев'яносто шостого / шостої / шостого

Д.в. сімсот дев'яносто шостому / шостій / шостому

З.в. сімсот дев'яносто шостого (шостий) / шосту / шосте

О.в. сімсот дев'яносто шостим / шостою / шостим

М.в. сімсот дев'яносто шостому / шостій / шостому

Объяснение: