Виконати завдання.
1. Підкресліть словосполучення в прямому значенні однією лінією, а в
переносному — двома.
Співає дівчина — співає вода, спить дитина — спить ліс, кам’яний будинок —
кам’яне серце, виє собака — виє вітер.
2. Подані слова згрупуйте в синонімічні ряди. Запишіть їх.
Щебетати, дряпати, метелиця, співати, усвідомити, віхола, тьохкати, хуга,
завірюха, зрозуміти, шкрябати, втямити, хуртовина.
3. Випишіть із речень омоніми. Замість крапок вставте пропущені букви,
назвіть орфограму.
Сторож відімкнув ключами великий замок. На горі відніється середньовічний
замок. По схилах лісової гори били джерельні ключі. Журавлині ключі даленіли в
осінньому небі.
4. Допишіть прислів’я, вставляючи антоніми до підкреслених слів.
Брехня стоїть на одній нозі, а ... на двох.
Про удар забувають, а слово
Вогонь — добрий слуга, але ... хазяїн.
Хто хоче більше знати, треба ... спати.
5. Поясніть, що означають подані фразеологізми.
Зарубати на носі, бити байдики, ловити ґав, обоє рябоє, пасти задніх.
1. Небо, яке засіяли зорі, чарівно заблищало.
2. Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все.
складнопідрядне з*ясувальне:
1. Вона пишалася тим, що була дочкою своєї матері.
2. Чи не скажете, як мені пройти до Андріївського узвозу?
складнопідрядне займенниково-означальне:
1. Той про все знає, хто багато читає.
2. Хто співає, той журбу проганяє.
складнопідрядне обставинне:
1. Марічка засоромилась вся, аж сльози заблищали на очах.
2. Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна, що багато його поезій стали народними піснями.