Виконай завдання.
І-ІІ рівні
1. Знайти речення, у якому звертання стоїть у кінці.
А Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).
Б Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).
В Гей рицарю жадібний, стережись (М. Бажан).
Г Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко).
2. Знайти речення з непоширеним звертанням.
А Краю героїчний, пісне соколина, ми розбили бурі вільними грудьми, підняли ми в лузі журну ту калину, Україну славну звеселили ми (В. Сосюра).
Б Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у найми (С. Васильченко).
В Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти (Леся Українка).
Г Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).
3. Знайти речення зі вставним словом.
А Дівчина не намагалася заплутувати слідів, вона вкидала всі листи до тої самої скриньки, а коли й не до тої самої, то принаймні в тому самому поштовому відділенні, що значилося під цифрою сім (П. Загребельний).
Б Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно (І. Франко).
В І враз, неждано і чудно для ранку, сплеснули мідні звуки оркестру (Ю. Смолич).
Г У неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко).
4. Знайти речення зі вставними словами, які виражають невпевненість.
А Нас не злякають ці гори, де, може, не ступала людська нога (О. Гончар).
Б Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку (О. Стороженко).
В Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста (О. Гончар).
Г І ось, нарешті, вершина (О. Гончар).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А Печаль і гордість повніть, моє слово… (М. Нагнибіда).
Б Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе сонце за столом…
(М. Стельмах).
В Ой водо-водограй грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк).
Г Луки, луки, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко).
6. Укажiть речення, у якому немає узагальнювальних слiв (роздiловi знаки вилучено)
А Почали стигнути плоди черешнi вишнiабрикоси персики яблунi грушi (ОстапВишня).
Б Бере все живе в сонця огонь золотий iживиться ним (Остап Вишня).
В Все зникло наче в казцi i мiсто i гори iполе i гай (Леся Українка).
Г Тому-то всi такi нiжнi до мене i батько iмати i дiд (В.Нестайко).
ІІІ рівень
1. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Вода ж тут, самі бачите, яка: в ній сила земна і сила сонця (І. Цюпа).
Б Раніше, бувало, друкувався навіть у столичних газетах і журналах, а тепер писав здебільшого для себе, для душі (І. Цюпа).
В Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим. (А. Малишко)
Г Радина мама (тата в нього не було) була вчителькою музики (Ю. Яновський).
Д І, мабуть, усі ми тоді почували себе молодими, дивлячись на вічно молоду «Енеїду» і «Наталку Полтавку» (Б. Лепкий). 1 Вставне слово.
2 Вставне словосполучення.
3 Вставне речення.
4. Звертання
2. Складiть речення з однорiдними членами за схемою: УС: О i О, О i О.
3. З поданими словами складіть по два речення. В одному випадку ці слова повинні бути звертаннями/вставними словами, а в іншому — членами речення.
Здається, бувало;
мій друг єдиний, учні.
ІV рівень
Скласти твір-мініатюру «Зустріч з весною», використовуючи однорідні члени речення, звертання, вставні слова (словосполучення, речення). Вставні конструкції підкреслити.
1) зі вставленою буквою и:
блискучих успіхів, в’юнкими стежками, (за) одиноким деревом, виконуючий обов’язки, іншим разом, (з) наступаючим військом, знай наших, завмираючими звуками, про всякий випадок, до ваших послуг, (за) одинадцятим ударом, оживаючий степ, першим чином, знемагаючий боєць, такий собі.
2) зі вставленою буквою і:
(в) одинокім вікні, блукаючі вогники, сяючі лампи, (в) одинадцятій кімнаті, відцвітаючі каштани, сякі-такі пожитки, ближнім путівцем, (о) сьомій годині, знайомій дівчині, (на) сороковім кілометрі, всеперемагаючій весні, старіючі дерева, пішли наші вгору.
Людина нарождена для діяльності.
Чтобы выполнить синтаксический разбор простого предложения, необходимо:
1. Назвать вид предложения по цели высказывания (повествовательное, вопросительное, побудительное).
2. Если предложение восклицательное, отметить это.
3. Найти и подчеркнуть грамматическую основу предложения и показать, что оно простое.
4. Рассказать о строении предложения:
- двусоставное или односоставное; если односоставное - какого типа (определенно - личное, неопределенно - личное, безличное, назывное);
- нераспространенное или распространенное;
- полное или неполное (если неполное, указать, какой член предложения в нем опущен).
5. Отметить, если предложение осложнено однородными членами (однородными предложениями с обобщающим словом) или обособленными членами предложения, обращением, вводными словами и др.
6. Разобрать предложение по членам и указать, чем они выражены (сначала разбираются подлежащее и сказуемое, далее - второстепенные члены, входящие в состав подлежащего, затем - в состав сказуемого).
7. Объяснить расстановку знаков препинания.