Виконайте синтаксичний розбір речень
1. Тадей навчив свою молоду дружину грамоти, зате вона передала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є з поезій Рильського чистим українським джерелом (Ю. Лавріненко).
2. Ще звечора пробирає землю добрий морозець – і тужавить чорний город, мокрі стежки,і починає тонко висвистувати суха кукурудзина край межі ( Є.Гуцало).
3 Не вставала злоспротивна хвиля проти турецької кадриги, море було тихе, вітер починався щодня по заході сонця, дув цілу ніч з берега – вода лиш злегка брижилась від нього (П. Загребельний)
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).