Виконайте тестові завдання. 1. Укажіть, як підкреслюються вставні слова: а) як підмет; б) як додаток; в) ніяк не підкреслюються; г) як обставина. 2. Знайдіть речення, у якому правильно поставлено кому при вставному слові: а) На думку вчених, Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною. б) На думку вчених, Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною. в) На думку вчених Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною. г) На думку, вчених Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною. 3.Знайдіть речення без вставного слова: а)За новими дослідженнями вчених Земля має овальну форму. б) У Мертвому морі майже немає життя. в) Сіль як відомо вбиває живі організми. г) Отже Мертве море насправді мертве. 4. Знайдіть речення зі вставним словом: а) На мою думку друг не повинен завжди підтримувати друга. б) Адже друг - це той, хто турбується про тебе. в) Тож він не повинен підтримувати тебе, коли ти помиляєшся. г) Тож поміркуй добре перед своїми вчинками. 393 5. Знайдіть рядок, у якому наведено ті слова, які НЕ бувають вставними: а) мабуть, отже, на мою думку, до речі б) на щастя, на жаль, щоправда, сподіваюся в) навіть, майже, приблизно, принаймні г) по-моєму, майте на увазі, може, дякую 6. Знайдіть слово, яке не є вставним: а) пам’ятаю. б) навіть; в) наприклад; г) гадаю. 7. Укажіть рядок із групою вставних слів одного розряду: а) на радість, на щастя, можливо, треба думати; б) звичайно, певна річ, правда, шкода; в) будь ласка, вибачте, добридень; г) словом, однак, крім того, по-перше. 8.Знайдіть речення, у якому слово «здається» НЕ є вставним: а) Він скочив на ноги і здавалося заповнив собою всю хатину. б) Вона зупинилася перевести подих, а тоді знову заговорила, розповідаючи здається те, що пекло їй серце багато років в) Цей звук здавався Гаррі сиреною. г) До дядька Вернона здається знову повернулася відвага. 9. Укажіть речення, де неправильно вжито розділові знаки: а) На моє щастя серед тих речей траплялися й старовинні рушники, на яких миготіла червона калина з темними листками, красувався буйним пломенем хміль б) На щастя, краса не щезла з лиця нашої планети. в) Мабуть, тому, що душа наша приростає до рідної землі, до рідного її куточка . г) Та це не до вгамувати скорботу, і нарешті хлопець кинувся у воду, немов в обійми сестрички . 10. Укажіть речення, у якому наявні вставні слова, що виражають почуття: а) Отже, живемо ми в цьому будинку, в цій квартирі, і в нас на балконі завжди хтось живе. б) На щастя, краса не щезла з лиця нашої планети . в) Мабуть, тому, що душа наша приростає до рідної землі, до рідного її куточка. г) Учорашні школярі невміло прощаються, можливо, хтось комусь тисне руку і востаннє розходяться, можливо, розходяться на все життя.
2. З сьогоднішнього дня він звільнений з цієї посади.
3. Ставлення між учнями та вчителями мають бути доброзичливими.
4. Для капітального ремонту нам підійде будь який матеріал.
5. У цьому році я закінчую навчання в університеті.
6. Згідно із рішенням журі перемогу було присуджено наймолодшому учаснику.
7. Передсвяткова виставка - продаж відбудеться за адресою: вул. Дмитрівська, 34.
8. Завдання потрібно виконати за всіх обставин.
9. За відсутності старости класу його обов'зки виконує хтось другий
10. Оскільки оратор не дотримувався регламенту, то голова зборів позбавив його слова.
Дівчинка була струнка й тоненька. Вона стояла, схрестивши ніжки, та тримала бабусю під руку. Її довге та густе каштанове волосся, зав’язане у два «хвостика», спадали нижче пліч. Дівчинка роздивлялась навкруги своїми великими карими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. Мабуть, автобуса вони з бабусею чекали вже довгенько. Незважаючи на це, у погляді дівчинки відчувався непідробний інтерес до всього, що коїлося навкруги. Дівча повертало свою акуратну голівку в усі боки, роздивляючись людей на зупинці, автомобілі, що проїжджають повз, вивіски магазинів, голубів, що проходжали поважно трохи поодаль. Потім вона поверталася до бабусі й обличчя її ставало не по-дитячому серйозним. Дівчинка гладила бабусину руку та починала виглядати на дорогу.
Дівчинці дуже пасувало її просте літнє платтячко світло-жовтого кольору та легкі сандалії, в них вона була схожа на красиву ляльку щойно з магазину. Раптом вона радісно гукнула дзвінким голосом: «Бабуся, а от і наш автобус!» і з широкою посмішкою на обличчі потягла бабусю за собою.
Я чомусь посміхнувся, побачивши радісне та спокійне обличчя темноволосої дівчинки, що виглядала з вікна автобуса, який від’їжджав від зупинки.