Алківіад зізнався своєму вчителеві в тому, що боїться говорити перед публікою Ідуть дощі, гуляє осінь. Наступна зупинка їх чекає за Чорним морем, у Туреччині. Бурі, суховії загрожували молоденьким саджанцям. Лісничі завезли на острів оленів, ланей, муфлонів, фазанів. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! Дороги нищимо, завалюємо стежки, хоча ніхто за нами не женеться. Вересень сипле сині загати, листям багряним шлях застила. Багато пішло на фронт, чимало в партизани. Спершу її картини побачила Полтава, потім Київ, Москва.
Привіт. як справи? привіт, та не дуже. ще й досі не можу оговтатися після вчорашнього а що сталося? уявляєш, я ішла до магазино по хліб , там я зустріла собачку, яка очина просила у кожного хоч якусь їжу. проте ніхто не давав.мені стало шкода її. я вирішила, що на здачу яка залишиться я куплю їй смачненьке. але як я виходила з магазину, я побачила таку картину: собака підбігла до якогось чоловіка аби він дав їй щось. проте він тільки відштовхнув її ногою і навіть не подивився на неї. і що далі? я купила їй корм і дала їй. тепер кожен раз коли я ходжу в магазин я беру з собою смачненьке аби тільки собачка не залишалася голодною ти поступаєш дуже гарно! мужя побачити її, я також годуватиму
Ідуть дощі, гуляє осінь.
Наступна зупинка їх чекає за Чорним морем, у Туреччині.
Бурі, суховії загрожували молоденьким саджанцям.
Лісничі завезли на острів оленів, ланей, муфлонів, фазанів.
Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла!
Дороги нищимо, завалюємо стежки, хоча ніхто за нами не женеться.
Вересень сипле сині загати, листям багряним шлях застила.
Багато пішло на фронт, чимало в партизани.
Спершу її картини побачила Полтава, потім Київ, Москва.
привіт, та не дуже. ще й досі не можу оговтатися після вчорашнього
а що сталося?
уявляєш, я ішла до магазино по хліб , там я зустріла собачку, яка очина просила у кожного хоч якусь їжу. проте ніхто не давав.мені стало шкода її. я вирішила, що на здачу яка залишиться я куплю їй смачненьке. але як я виходила з магазину, я побачила таку картину: собака підбігла до якогось чоловіка аби він дав їй щось. проте він тільки відштовхнув її ногою і навіть не подивився на неї.
і що далі?
я купила їй корм і дала їй. тепер кожен раз коли я ходжу в магазин я беру з собою смачненьке аби тільки собачка не залишалася голодною
ти поступаєш дуже гарно! мужя побачити її, я також годуватиму