В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

ВИПИСАТИ ОЦІННУ ЛЕКСИКУ І. Характеристика
Жиленко Ольги Федорівни,
студентки музично-педагогічного факультету,
1994 року народження,
освіта вища, незакінчена
Ольга Федорівна Жиленко навчається на ІV курсі музично-педагогічного факультету
Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. До навчання ставиться
сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання в університеті О. Жиленко підготувала й провела відкриті уроки, організувала концерти для інвалідів-атовців.
Узяла участь у студентській науковій конференції.
Ольга Федорівна виконує громадські доручення. Вимоглива до себе, має авторитет серед
студентів і викладачів факультету.
Характеристика видана для … .

Декан музично-педагогічного факультету (підпис) І. Г. Посуха

ІІ. У мене свекруха — люта змія: ходить по хаті, полум’ям на
мене дише, а з носа гонить дим кужелем. На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то від
її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький).

ІІІ. Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика, і великі розумні сірі
очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани
неписьменності й несвободи. Увесь у полоні в сумного й увесь у
той же час з якоюсь внутрішньою культурою думок і почуттів.
Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий та
чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як
гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над
самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство й царя. Цар ображав його гідність миршавою рудою борідкою, нікчемною
постаттю й що нібито мав чин нижчий за генерала.
Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую вкрили
брудом і лахміттям. Іде, було, з шинку додому, плете ногами, дивлячись у землю в темнім
смутку, аж плакать хотілося мені, сховавшись у малині з Піратом. І все одно був красивий —
стільки крилося в нього багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи усміхався до
дітей, чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї, — однаково. І коли він, покинутий усіма
на світі вісімдесятилітній старик, стояв на майданах безпритульний у фашистській неволі й
люди вже за старця його мали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний.
З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, видатних учених чи сіятелів — він
годився на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі
переорав, поки не звільнився від свого смутку (За О. Довженком).

ІV. Я не люблю дядю Юлу, бо в нього болода лухається, коли він сміється. А ще він доблий та завжди мене називає класунею (З розмови).

Показать ответ
Ответ:
ВвОзДуХе
ВвОзДуХе
28.03.2020 10:41
Іменник – повнозначна самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його у словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду.Іменник виступає у мові найважливішою формою номінації, об’єднуючи в своєму складі слова, що служать для називання найрізноманітніших фактів дійсності і формування відповідних понять до них. І. позначає предметність у найширш. розумінні цього слова. Це як явища матер. світу, так і осіб, інших істот і орг-мів, назви речовин і матеріалів, назви нематер. сфери (почуття/ стани/ дії). І. подібно до прикметника і дієслова може вказувати на ознаку, дію. Але різниця полягає в тому, що прикметн. виражає ознаку, властиву певному предмету, а іменник називає опредмечену ознаку. Іменники відмінюються за відмінками, змінюються за числами та мають чол.,жін. та сер. рід. За характером відмінкових закінчень іменники в укр. мові поділ-ся на IV відміни. Іменники І та ІІ відмін за характером закінчень поділ-ся на тверду, м’яку і мішану групи. На грунті взаємозв-ку між семантичними і граматичн. ознаками виділяють такі лексико-граматичні категорії імен.:“конкретні / абстрактні назви” > конкретними вважаємо назви, які виражають поняття, що відображають предмети навколишн. дійсності, які сприйм-ся людиною за до органів чуттів: – назви предметів, речей (стіл, ручка, пальто); – явища природи (дощ, сніг, море); – назви істот (собака, кіт, вірус, дитина); – одиниці виміру (кг, рік, тиждень, день); абстрактні – це загальні поняття, що їх людтна безпосередньо органами чуття не сприймає. назви якостей, властивостей (доброта, уважність);назви процесів, станів;назви узагальнених наукових понять тощо. Морфологічні ознаки абстрактн. іменників: – наявність таких суфіксів –ань, – ень,-інь за значенням опредмеченої дії чи стану:зубожіння, ходіння; – ств, – цтв: новаторство, знайомство, неуцтво; – ість (значення опредмечена дія): – от (опредмечена дія, стан): дрімота; – ок: здобуток, порядок;Конкретні назви мають переважно форми однини, множини; абстрактні вживаються лише в однині. Збірні іменники – серед заг/ конкретн. назв виділяється окрема лексико-грам. Група збірних іменників. Зб. іменн. позначають сукупність …, які мисляться як одне неподільне ціле. Формальними показниками зб. ім. є словотвірні суфікси із значенням збірності: нульові суфікси: молодь, юнь, рвань, люд, гниль;-ств, – цтв: студенство, козацтво, юнацтво;-ня: офіцерня, комашня;Речовинні іменники – ці іменники позначають найрізноманітніші матеріали, речовини і продукти природного походження, або ж виготовлені людиною.
0,0(0 оценок)
Ответ:
SalamatMaksetov
SalamatMaksetov
04.09.2022 11:20
Вулиця як така почала формуватися в 2-й половині ХІХ століття, отримавши назву Бериславської, оскільки в її кінці починалася дорога на місто Берислав.Сучасне найменування вулиця отримала за радяньських часів, а саме в 1957 році — з нагоди 40-ліття Жовтневого перевороту 1917).У 1950-60-х роках відбулося «друге народження» вулиці — після початку забудови житлових кварталів навпроти Парку імені Ленінського комсомолу. Тут буди зведені 5-типоверхівки. До цього ж на вулиці розташовувалися винятково індивідуальні споруди, городи та пустирі.З кінця 1960-х років вулиця 40 років Жовтня стала вулицею студентів, адже на ній у 1966 році були побудовані корпуси Політехнічного колледжу, заснованого в 1922 році.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота