Виписати вигук, визначити розряд.

1. — О! Річка сховалась — була і нема: замурувала річку і зима (А. Качан). 2. Ой каштанове диво, ой каштанова врода — частка долі моєї, горда слава киян (Д. Луценко). 3. Ах, як не хочеться листу з дерева падати (Остап Вишня). 4. Гей, несу я фарби та пісні, гей, мандрую від хати до хати (В. Бобинський). 5. Зайшов у двір: «Добрий день, добрі люди!» (І. Гончаренко) 6. На добраніч вам, ниви й тобі, зозуле (М. Коцюбинський).

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь. повість «химера лісового озера, або митькозавр із юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди сергія та митька. історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію а замість цього почали полювати на страшного митькозавра. наприкінці твору той виявився простим хлопцем василем, який вирішив розіграти двох друзів. за веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію в. нестайка «тореадори з васюківки».

Повага, пошана-це соціальна категорія, что відображає оцінку почуття гідності, віщості, більшої ідеальності того, на кого спрямована дана оцінка. Вона базується на візнанні високих якости кого-небудь чи чого-небудь, відносно якіх проводитися ця соціальна оцінка. Тобто ми оцінюємо іншу людину за цімі Поняття и вірішуємо, чи заслуговує ця людина на нашу повагу. Думаю, буде Доречний згадаті прислів'я: «З Яким хліiбом ти до людей, з таким и смороду до тебе». Тобто, дере за все, нужно навчітіся поважаті других. Гадаю, перший крок на шляху до виховання у самім Собі поваги до оточуючіх нас людей буде таким: навчітіся слухати (НЕ перебіваті посеред розмови) співрозмовніка, внікаті у Зміст Розповіді, підтрімуваті розмова Власний Доречний реплікамі, віявляті доброзічлівість, посміхатіся. Если ви на работе сумлінно Вікон свои обов'язки. Если ви учень - вчіться у повну міру Власний сил. I, Архів НАЙГОЛОВНІШЕ, - Ніколи НЕ прініжуваті людину ні у вічі, ні поза спиною.Tількі такою поведінкою ви показуєте людіні свою повагу до неї. Якщо ви, за обмеження хорошого виховання, що не вмієте гідно поводітіся з людьми, спокійно, по-діловому, по суті и віважено вести розмови, щось не дівуйтеся, что даже у якості якогось "великого перевіряючого" невдовзі у відповідь на вашу невіхованість ви, як мінімум, одержите великий букет зневагі, непріємного чоловiка недовірі, а то ще й віслухаєте цілий ряд реплік.