Виписати всы синоными та антоными
В далечині туманній, темній, димній злили-
ся низина і вишина (Є. Маланюк). 2. На обличчі
лежав вираз безнадії й розпачу (В. Собко). 3. За-
недужала перше мати: таки вже старенька була;
похиріла неділь зо дві, та й переставилася (Мар-
ко Вовчок). 4. Ніч коротка — довга розлука, що ж
мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка).
5. Стережете панське добро? Ха-ха! Пильнуйте,
пильнуйте, щоб не пропало (М. Коцюбинський).
6. І десь там юрми, натовпи, там люди! 7. О, як
їм їлося, вминалося, хрумтілося із мокрих жмень!
8. І раптом дощ. І злива. І гроза (Л. Костенко). 9. Не знаний нам початок і кінець, не розумі-
ємо таємну ліру, коли життя сплітає у вінець в незнаній черзі віру і зневіру. 10. І життя не
стоїть, а йде з гострим сміхом і гострим плачем. 11. Душа дозріє, сповниться відразу подвій-
ним смаком — меду чи полину (О. Теліга).
правила встановлені для того, аби було зрозуміліше, про що людина хоче повідомити у своєму листі, творі або повідомленні. адже набагато зручніше сприймати текст, коли написано з усіма потрібними розділовими знаками та без помилок.
Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.
Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.
Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.
Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.
Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.
Объяснение:
.