Виписати із поданого тексту всі прикметники із іменниками з якими вони пов'язані , вказати їхню группу за значенням ( якісний , відносний , чи присвійний). Хлібне батьківське поле за поліським селом розляглось.​

Найбільш досвідчені контактери з НЛО в Україні живуть у селищі Яблунівка Макарівського району Київської області. НЛО завітало до них ще у 1989 році. "НЛО приземлялося на полі за моїм городом, — згадує місцевий житель Микола Сліпченко. - Я побачив вогненну кулю, і перша думка обпекла. Подумав, горить будинок. Придивився, і на душі відлягло. Зрозумів, що на колгоспному буряку приземлився якийсь яскравий об’єкт. Покликав дружину, дітей, сусідів. Деякі односельчани крутили пальцем біля скроні, мовляв, «смикнув» склянку — от і ввижається. А ті, хто прибіг, змогли побачити НЛО з відстані 300-400 метрів. Це була золотава, але не сліпуча, а приємна для очей величезна куля діаметром 5-6 м. Всередині неї явно проглядався трикутник. Таким його побачили всі дорослі. А всім дітям чомусь було видно трикутник з кулею всередині"
Або цей -  Вони постукали у вікно пізно ввечері. Маленькі, з металевими вусами і антенами на голові вони спочатку довго дивилися на мене маленькими червоними оченятами, а потім тихо спитали: "Чого хоче ясновельможна пані?"."Нічого", вимовила я - "лише твір про НЛО написати з неологізмами і застарілими словами". "НЛО не буває" - бадьоро відповів один з дивних чоловічків. "Це уфологічний ексцес неповної середньої освіти". " Саме так. А ще це псевдономінативна модель пурістичного і евфемістичного характеру." "А що це таке?" - перепитала я. "А ми не знаємо" - гуртом відповіли антеноносні істоти і полетіли у височинь. І от я сиджу і гадаю: чи вони правду казали чи ні. Мабуть правду - всі знають що НЛО схоже на тарілку, а вони прилетіли у великій філіжанці кави.

Весняні краєвиди

Прийшла весна. Почало розпускатися листя. Озерця, наче небесні очі, відтанули від шару льоду та стали прозорі та іскристі. Небо, як бликитний серпанок, показувало, що прийшла така очікувана весна. Вже почало гріти тепле сонечко, як матуся, почало зігрівати все навкруги. Бурулька, як кришталь, сяяла на сонці, але краплинки, як діаманти, стали стікати з неї, і вона почала швидко танути і ставала все меншою, доки не зникла зовсім. Мороз, ніби майстер-різьбяр, всю зиму виробляв файні візерунки на шибках, але весною зникають і вони. Тонкою, але наполегливою працею весна розпустила дерева, квіти... Вона почала зігрівати землю, огортати її в свої обіми, наче це її дитина. Весною перед людиною розкриваються цікаві та захоплюючі краєвиди. Здається, що ти знаходишся у казці про прекрасну природу. Та подумки розумієш, що весна - це одна з найдивовижніших пір року, коли пробуджується все навкруги та починає грати новими барвами природа.