ответ: На зображенні ми бачимо незадоволену маму і
поруч зайняту дочку. У нас є два припущення, чому так вийшла ситуація. Перший момент:
Дівчина, розмовлявши про щось цікаве з мамою, бачить повідомлення, написане від когось, заради пристойності вирішили відійти і відповісти.
Другий момент: Дівчина сидить в телефоні і спілкує з співрозмовником. Можливо у неї немає довіри до мами, тому відійшла продовжити привертальне спілкування.
Але є але. Мама старанно дивиться на дочку, підозрюючи неприємне, доспрашівая дочку, щоб в чомусь переконатися. Ось і незрозуміла сама суть ситуації.
- Сашко, мені так набридло вже вчити ці голосні, взагалі не розумію навіщо... Ось мій дядько не вчив нічого. І нічого йому не бракує!
Хоч він і каже "шЕстий", "вибЕрає" продукти в магазині...
-Привіт, Катю, так от щоб і ти не "шЕстила" і не "вибЕрала", то тримай краще книжку і зубри.
- А навіщо? Це і дядько питає постійно...
- Ну дивися, Катю: захочеш стати ти журналістом, чи письменницею, а не будеш знати "вогоню, чи вогню", "катити, чи котити". Будеш писати тяп-ляп та тебе засміють. А тепер пішли разом вчити. Будемо розумними-розумними.
ответ: На зображенні ми бачимо незадоволену маму і
поруч зайняту дочку. У нас є два припущення, чому так вийшла ситуація. Перший момент:
Дівчина, розмовлявши про щось цікаве з мамою, бачить повідомлення, написане від когось, заради пристойності вирішили відійти і відповісти.
Другий момент: Дівчина сидить в телефоні і спілкує з співрозмовником. Можливо у неї немає довіри до мами, тому відійшла продовжити привертальне спілкування.
Але є але. Мама старанно дивиться на дочку, підозрюючи неприємне, доспрашівая дочку, щоб в чомусь переконатися. Ось і незрозуміла сама суть ситуації.
- Сашко, мені так набридло вже вчити ці голосні, взагалі не розумію навіщо... Ось мій дядько не вчив нічого. І нічого йому не бракує!
Хоч він і каже "шЕстий", "вибЕрає" продукти в магазині...
-Привіт, Катю, так от щоб і ти не "шЕстила" і не "вибЕрала", то тримай краще книжку і зубри.
- А навіщо? Це і дядько питає постійно...
- Ну дивися, Катю: захочеш стати ти журналістом, чи письменницею, а не будеш знати "вогоню, чи вогню", "катити, чи котити". Будеш писати тяп-ляп та тебе засміють. А тепер пішли разом вчити. Будемо розумними-розумними.
-Ну гаразд, ти мене вмовив. Дякую, Сашко!
Объяснение: