В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
duy53519
duy53519
09.07.2020 11:30 •  Українська мова

Виписати з творів художньоі літератури 5ть речень з словосполучень

Показать ответ
Ответ:
mamaha123
mamaha123
30.05.2023 21:08
У другій половині XVIII ст. культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися, власне XVIII ст. стало періодом великого культурного піднесення, у суспільстві відбулося соціальне розмежування і почався природний процес формування культурних блоків — феодального класу і народних мас. В Україн гається відносно високий порівняно з Росією рівень письменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа. Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н. Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти. Соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родин до дітей міщан. Багато вихованців стали викладачами різних навчальних закладів України, Болгарії, Росії, Сербії, Чорногорії, Чехії та інших країн Європи й Азії. В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами п'єс, режисерами й акторами були викладачі та студенти Академії. Вони відіграли важливу роль у зародженні українського театру. Обов'язковою дисципліною для всіх слухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співу українців загальновідома, тож і при Академії працювали великий зведений хор і оркестр. Театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян. Академія стала взірцем для навчальних закладів України. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема, Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземні мови. Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, настійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів — університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися. На Правобережній Україні та в західнослов'янських землях розвитку освіти і науки заважало іноземне панування. Польські реакційні кола всіляко перешкоджали українському спрямуванню Львівського університету, єдиного вищого навчального закладу в Галичині, але активно підтримувались єзуїтські колегії та уніатські школи у Львові, Луцьку, Вінниці, Барі та і та інших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер. На Буковині стан був ще гірший. За турецького панування тут не було майже жодної школи, а з приходом австрійців відкрито лише кілька, але викладання велося переважно румунською та німецькою мовами. У Закарпатті при активній політиці мадяризації працювала невелика кількість церковно-уніатських шкіл, де викладання велося мовою "руською". І тільки наприкінці XVIII ст. у Мукачевому було відкрито семінарію. У районах центральної України науковими осередками стали Київ, Харків, пізніше Одеса. Незважаючи на 30-річні репресії після мазепинського виступу, Академія продовжувала свої наукові традиції. Починаючи з 1844 р. вона активно працює; багато сил та енергії до цього доклали Д. Апостол і митрополит Р. Заборовський. Чергове своє піднесення Академія пережила в період гетьманування К. Розумовського. Тут працювали професори Г. Кониський, Ю. Щербацький, М. Максимович, Д. Ніщинський, С. Ляскоронський. За словами О. Оглоб-ліна, вони зробили б честь кожному західноєвропейському університетові. Загалом за 150 років існування Академії в ній навчалося близько 25 тисяч українців, з її стін вийшла більша частина свідомої української інтелігенції, яка у XVIII ст. займала всі урядові місця, підготувала національне відродження XIX ст. Наукова думка України активізувалася завдяки діяльності відомого філософа і просвітника Ш. Прокоповича. Він одним із перших приніс в українську наукову школу кращі набутки філософської наукової та світоглядної системи Європи. Він уводить у науковий і навчальний обіг Академії філософські погляди Р. Декарта, Дж. Локка, Ф. Бекона, новітні астрономічні дослідження, зокрема Г. Галілея. Активно бореться із схоластикою у читанні курсів, а після переїзду до Росії стає проповідником та ідеологом абсолютизму, одним із засновників Всеросійської Академ
0,0(0 оценок)
Ответ:
Krasnovadiana11
Krasnovadiana11
11.04.2021 10:31

ответ:Владимир Святой, Владимир Святославич (около 960 г. — 15 июля 1015 г.) — князь новгородский с 970 г., великий князь Киевский (978/980—1015). В крещении – Василий. Известен также как Владимир Великий, Владимир Креститель (в церковной истории), Владимир Красное Солнышко (в былинах). Св. равноапостольный князь.

Детство, семья

Князь Владимир был сыном князя киевского Святослава Игоревича и Малуши, которая была ключницей у его матери княгини Ольги. Исследователям не удалось установить год рождения Владимира точно, однако большинство из них считает, что это произошло в 962 г. В связи с тем, что его мать была служанкой, молодой Владимир имел обидное прозвище «робичич», которое преследовало князя не одно десятилетие (хотя в то время социальный статус ребенка в Киевской Руси определялся по отцу).

До крещения Владимир состоял в нескольких официальных языческих браках, в частности, с полоцкой княжной Рогнедой, с «чехиней» и «болгарыней» (из волжских или дунайских болгар — неизвестно; по одной из версий, это была дочь царя дунайских болгар Петра, а Борис и Глеб были детьми от неё). Кроме того, Владимир сделал наложницей беременную вдову своего брата Ярополка, греческую монахиню, похищенную Святославом во время одного из походов. Вскоре она родила сына Святополка, который считался «от двух отцов»; Владимир рассматривал его как своего законного наследника, в то время как сам Святополк, по косвенным данным, считал себя сыном Ярополка, а Владимира — узурпатором.

После крещения Владимир состоял предположительно в двух последовательных христианских браках — с византийской царевной Анной и, после её смерти в 1011 г., с неизвестной «мачехой Ярослава»..

Владимир имел тринадцать сыновей (среди которых Ярополк Окаянный, Ярослав Мудрый, Борис и Глеб) и не менее десяти дочерей.

Объединение восточнославянских земель

Академик А.А. Шахматов называл Владимира «настоящим основателем» Древнерусского государства: именно при нём был завершён процесс объединения восточнославянских племен под властью киевских князей.

Известно, что в Новгород малолетний князь был посажен на княжение в 970 г., а его наставником стал воевода Добрыня (его дядя). После смерти Святослава в 972 г. великое киевское княжение переходит к Ярополку, однако мир его сыновьям надолго сохранить не удалось. В итоге начавшейся через три года усобицы погибает брат Святослава и Ярополка, древлянский князь Олег, а немного позже и сам князь Ярополк. Приход к власти Владимира Святославича был омрачён братоубийством.

Во время походов 981 и 992 г. власть Киева распространилась на западные области (территория Червенских городов, включая Восточное Прикарпатье). В 981 г. Владимиру пришлось снова покорять вятичей. В 984 г. князь усмирил радимичей.

Ещё более важно, что произошли качественные перемены в отношениях Киева и подчинённых земель. Сыновья Владимира стали его наместниками на этих землях. Суд и управление переходили к киевским наместникам, которым подчинялась местная верхушка. Создавались новые крепости, становившиеся новыми административными центрами. В крепостях размещались дружинники, местная верхушка частично уничтожалась, частично вливалась в ряды княжеской дружины, ставшей господствующей социальной группой в государстве. Всё это означало важный шаг на пути к превращению слабо связанных племенных территорий в единое государство с единой системой управления, подчиненной единому главе – киевскому князю.

Крещение Руси было обусловлено комплексом внутри- и внешнеполитических причин: неудовлетворённостью языческими культами в качестве национально-консолидирующего фактора, стремлением к укреплению власти князя, необходимостью вступления Древнерусского государства в число мировых держав. Решение принять христианство в его восточном, православном варианте из Константинополя было связано с желанием сохранить важные связи, установившиеся с Византией в предшествующие годы. Не меньшее значение имел престиж Византийской империи, находившейся в то время в зените могущества.

Согласно «Корсунской легенде», князь принял крещение в захваченном им г. Корсунь, центре византийских владений в Крыму, в 988 г. (однако фактически взятие Корсуни произошло, вероятнее всего, в 989 г.); там же состоялось бракосочетание Владимира с сестрой византийских императоров Василия II Болгаробойцы и Константина VIII Анной.

За крещением князя и его дружины последовало организованное государственной властью массовое крещение жителей крупнейших городов, прежде всего Киева и Новгорода. На первые годы после крещения (не позднее 997 г.) приходится учреждение в Древнерусском государстве митрополии с центром в Киеве, подчинённой Константинопольскому патриархату. Одновременно с митрополией в ней было учреждено не менее трех епархий: в Новгороде, в Белгороде Киевском, а также, вероятно, в Полоцке и/или Чернигове. Первыми епископами были греки.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота