.Виписати звертання. Поставити розділові знаки. Якими частинами мови їх виражено? У формі якого відмінка вжито іменники? Грай ти Матвію бо я не вмію! Терпи козаче отаманом будеш! Дай Боже так воювати, щоб шабель не виймати! Чекай грибе і тебе хтось здибле. На тобі Гаврило ще мені не мило! На тобі небоже що мені негоже! Антошку! Їж потрошку, лише не з’їж ложку! Хапай Петре поки тепле! Ти метелику не дуже б гордився, бо сам з гусені уродився. Хоч нічого не виходить, а ти Марку грай!
ответ:
объясненслово «флора» в значении «совокупность растений» впервые было использовано польским ботаником михалом боймом (1614–1659) в работе flora sinensis («флора китая»), вышедшей в вене в 1656 году.
титульный лист первого издания работы карла линнея flora lapponica (1737)
второй раз в этом значении слово «флора» было использовано великим шведским натуралистом карлом линнеем (1707–1778) в его работе flora lapponica («флора лапландии»), изданной в в 1737 году[2]. именно эта книга стала первой в жанре «флоры» в его современном понимании — то в есть в жанре обзорного труда, посвящённому растительному миру той или иной территории. flora lapponica представляет собой обзор растительного мира лапландии и содержит подробное описание 534 видов растений и грибов, из которых около ста были описаны впервые. принцип построения этой книги (вводные главы с информацией об описываемой местности и изучения её природы; раздел с описанием видов растений, в том числе, для каждого вида, — сведения о его морфологии, особенностях произрастания, таксономические данные и краткая информация об использовании растения; в конце книги — список ) оказался композиционно совершенным и стал использоваться и в других аналогичных сочинениях
ответ:
що таке для мене довіра? це впевненість і віра у людей, які зі мною. довіра додає сили, адже не довіряти, постійно сумніватися – дуже виснажлива річ, що вимотує і фізично, і морально. звісно, передусім я довіряю своїм рідним – мамі, братам, дружині, дітям! бо по-іншому – не можливо. вони – моя головна підтримка у житті, і довіра до них – це моя стіна. те ж можу сказати і про своїх друзів. а ще мені відверто щастить із людьми, з якими займаюся спільною справою. волонтерство, громадська та депутатська робота – як механізм, де задіяні багато ланок, кожна з яких взаємопов’язані. і без довіри до своїх колег, партнерів, та без їхньої довіри до мене – про вдалий результат можна забути. імовірно, я зараз говорю доволі очевидно і просто, але… довіра, як і любов чи надія, чи вірність – це основи взаємодії з іншими, які по своїй суті не можуть бути складними. так, кажуть, що сліпо довіряти можуть лише дурні. але, власне, довіра – це та річ, що проходить випробування часом, подіями, життєвими ситуаціями. і якщо хтось не виправдовує її, то потрібно просто робити потрібні висновки, але аж ніяк не зневірюватися у всіх і у всьому. або ж… чи відбувся би майдан, якби ті тисячі, що стояли плече в плече перед наступом “беркуту”, шикувалися у ланку, з рук у руки колоту бруківку, не довіряли один одному? або ж війна на сході… не маючи довіри до вищих чинів у погонах, але через беззаперечну довіру до простих бійців українці мобілізувалися на війську. як результат, на передову без упину уже три роки рухаються каравани з нашим хлопцям. тож довіра важлива у всьому. в особистому житті, у суспільстві, бо це те, що зміцнює і є будувати.