Випишіть по порядку словосполучення за тим, у якому відмінку вжито в них прикметник: 1) у називному: 2) у родовому; 3) у
давальному і т.д.
Льотної погоди, звичайним чином, стара лисиця, (до) скорого побачення,
біла пляма, збройному нападові, льняну сорочку, (на) значній відстані,
ущипливим словом, слабка гайка, дарованому коневі, окрему думку, (в)
душній кімнаті, тихою сапою, (на) ліву ногу, (птах) високого польоту,
стороннім людям.
(Ключ. З других букв прикметників має скластися закінчення вислову
В.Симоненка: “Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не
можна…”)
Як на мою думку, людина повинна бути наполегливою. Скромність навпаки, робить гірше людині : вона більш прихована у собі.
А коли людина наполеглива, тоді вона більш показує себе зі сторони. Вона може наполегливо трудитися, вчитися, робити добрі справи, допомагати. Це дуже до людині розвинути ці вміння. Тому, на мою думку, людині б не завадило б бути наполегливою, ніж скромною. Якщо вона буде скромною, то нічого не доб'ється у житті. Але, може чогось і досягти, але не так сильно, як наполеглива людина.
Тому, ось моя думка. Краще бути наполегливим.
23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. «Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.
Але, заглядаючи в офіційний документ ЮНЕСКО, яка й запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року, знаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня "Всесвітнім днем книги та авторського права", оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа».
Найцікавіше те, що до померлих 23 квітня 1616 року чомусь помилково зараховують Міґеля де Сервантеса. Насправді ж, Сервантес помер 22 квітня, але датою смерті, за іспанськими звичаями тих часів, було записано дату поховання. Тим паче, «літературний батько» Дон Кіхота помер 22 квітня за григоріанським календарем, а за юліанським (який тоді зберігався в Англії часів Шекспіра) – 2 квітня. А втім, з якої б нагоди не було запроваджено День книги, добре, що це все ж трапилося.
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.