неможливо навіть уявити, яке різноманіття трав і квітів існує в українській флорі. рослини чарівним килимом покривають ліси, гори, узлісся, береги річок, роблячи наші краєвиди одними з найкрасивіших в європі.
один із таких витворів природи — славний барвінок. це надзвичайно цікава квітка. його листя залишається зеленим за будь-якої погоди — і в спеку, і в мороз. із сивої давнини прийшло до нас повір'я: той, хто посадить барвінок на своєму обійсті, обов'язково буде щасливою людиною.
невимовно багатий рослинний світ нашої батьківщини. неповторними є кожна квітка, стеблина, листок.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
неможливо навіть уявити, яке різноманіття трав і квітів існує в українській флорі. рослини чарівним килимом покривають ліси, гори, узлісся, береги річок, роблячи наші краєвиди одними з найкрасивіших в європі.
один із таких витворів природи — славний барвінок. це надзвичайно цікава квітка. його листя залишається зеленим за будь-якої погоди — і в спеку, і в мороз. із сивої давнини прийшло до нас повір'я: той, хто посадить барвінок на своєму обійсті, обов'язково буде щасливою людиною.
невимовно багатий рослинний світ нашої батьківщини. неповторними є кожна квітка, стеблина, листок.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение: