Випишіть вислови в дві колонки 1)з частками,виписаними через дефіс. 2) з частками,написаними окремо. Слухати кого (небудь), любив (таки), збудуй (но), злякався хтозна (й) чого, сюди (ж), вигадав (казна) що, адже (то) був я, отакий (то) він, ніби (то) все гаразд, перемогла та (ж) команда, зробив (аби) як, кинув (будь) як, ойкнув (би).

з других букв перших слів повинно скластися закінчення вислову.

1. Вещество состоит из частиц (молекул, а те из атомов)

Испарение, к примеру, воды. Она испаряется мелкими частицами, а не сплошными слоями. И эти частицы - молекулы воды. Да сейчас уже фотографируют молекулы (правда большие) в электронный микроскоп.

2. Частицы вещества беспорядочно и непрерывно движутся

Броуновское движение. Налить в воду чернила и наблюдать. Видно, как постепенно чернила распространяются по всему объему воды. Достаточно крупные, по сравнению с молекулами воды частицы чернил, под действием многочисленных ударов молекул с разных сторон хаотично движутся по воде.

3. Частицы вещества взаимодействуют друг с другом природа этих сил электрическая, гравитационные взаимодействия ооочень малы.

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.