Випишіть із поданих речень синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.
1) Думи мої, думи мої, квіти мої діти.
Виростав вас, доглядав вас. Де ж мені вас діти?
(Т. Шевченко)
2) Невідомо, не раховано скільки люду там поховано,
Невідомо, не помічено, скільки вбито й покалічено.
(Д. Павличко)
3) Ще музикою крила марить
Ще тужить нуртом ефіру
Ще дрижить нутром музика
Несе йому в офіру кирилицю до каламаря...
(І. Калинець)
4) Поезії ясне світло, з тобою жить, тебе любить.
Понад сто років ти світило і будеш вічно з нами жить!
(П. Тичина)
5) У графа профіль — як у грифа...
(Л. Костенко)
6) Ой ви, ручки, ви спрацьовані,
А за що ж ви тут поховані?!
Ой ви, ручки, ви змозолені,
А за що ж ви ще й поколені?!
(Д. Павличко)
7) Прощай, прощай чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти,
Оце і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність — утекти.
(Л. Костенко)
8) За городом качки пливуть, каченята прячуть.
Вбогі дівки заміж ідуть, а багаті плачуть.
(Народна пісня)
9) Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить?
Як серце застогне і гірко заплаче,
Як дуже без щастя воно защемить?
(Народна пісня)
Яким повинен бути справжній друг? На мою думку, cправжній друг – це той, кому ми безмежно довіряємо. Справжній друг – це той, хто завжди поруч, особливо у час, коли потрібна підтримка. Зі справжнім другом завжди можна порозумітися навіть тоді, коли ставлення до чогось зовсім різні. Справжні друзі завжди знайдуть шлях до примирення. Їм разом цікаво, вони мають спільні інтереси, захоплення, навіть риси характеру. Справжня дружба, на моє переконання, передбачає щирість і відвертість, вірність і чуйність, уміння співпереживати і до прагнення зрозуміти один одного.
Щасливий той у кого є не просто друзі, а хто має справжнього друга.