Випишіть з речень прийменники з іменниками, яких вони стосуються. Спочатку неподні, потім похідні. Визначте, від яких частин мови утворені похідні. Доберіть до похідних прийменників синоніми (непохідні або похідні). Світанок нас застав коло невеликого сільця. (П. Вернигора) Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом. (В. Собко) Напередодні всю ніч падав сніг. (О. Донченко) Напередодні шлюбу з’їхалися в аул сусіди допомагати готуватися до весілля. (З. Тулуб) Протягом зими снігу майже не було. (О. Гончар) Десь із протягом заскрипіли ліниві ворота. (Г. Хоткевич) Червоні круги літали перед його очима та розпливалися. (М. Коцюбинський) Мов ті валькірії, круг неї танцюють, граються дівчата. (Т. Шевченко)

 Давним-давно жила-була Українська Мова. Вона дуже любила співати і танцювати, повчати казками,які були дуже цікавими. Та ось одного разу до королівства прийшла зла чаклунка. Задумала вона загубити Українську Мову. Підійшла лиходійка до неї і попросила розповісти казку. Не відмовила Українська Мова незнайомці - розповіла їй про веселі звуки та веселі нотки.

      -Ти дуже розумна, але не треба повчати старших, - промовила незадоволено лиходійка.

      - За твою неповагу я покараю тебе!

      І зла чаклунка стукнула палицею по землі три рази...

      Опинилась Мова в незнайомому королівстві. Розгубилася, засумувала. Та недовго вона була самотньою. Мешканці королівства запросили незнайомку до себе, обігріли, втішили, а дізнавшись її не легку долю, запропонували жити у них.

      Незабаром не залишилось у цьому королівстві нікого байдужого до Української Мови.

  ЇЇ поважали і любили за добру пораду, за талант і уміння розповідати цікаві казки, що вчать розуму.  

А ще - за уміння співати чудові пісні, які лікують Душі.  

Мій ранок починається в будні дні досить рано. Адже треба встигнути привести себе в порядок, зібратися в школу і дійти до неї. Зимовий і осінній ранок мені не осінь подобаються. Тому що коли я прокидаюся за вікном так темно, наче ще ніч і хочеться спати. І організм навіть не відразу розуміє, що пора вже прокидатися і продуктивно працювати. Від цього першу половину дня можу ходити досить розбитий і в поганому настрої. Але як тільки стає світліше і сонце підіймається, то і я почуттю себе набагато краще.

Зовсім інша справа весняний і літній ранок. Ось їх я просто обожнюю. Так приємно прокидатися від перших променів сонця, які заглядають тобі в віконце.

Вони ніби лагідно пестять тебе по щоках своїм теплом і закликають, що пора вставати, адже день буде сповнений цікавих занять і хороших емоцій. Тоді я прокидаюся дуже легко, і хочеться якнайшвидше зробити всі справи і швидше б потрапити на вулицю.

Я розумію, що хтось прокидається і ще раніше і як у них це тільки виходить. Але для мене це складно. Хоча і проспати весь день мені б не хотілося. Адже це дуже нудно, лежати в ліжку і нічого не робити. Тому я не розумію дорослих, для яких найбільше бажання – це провалявся у вихідні весь день в ліжку і нічого не робити. Можливо, коли я стану старше, то зрозумію, чому вони так роблять, але поки що не дуже це розумію. Або вони ще прокидаються в обід і пропускають такий чудовий час доби, як ранок. Адже це так здорово прокинутися і відчути приплив сил. Особливо приємно прокидатися вранці, коли в школу не треба. Тоді ти ще й знаєш, що у тебе багато вільного часу і можна провести його дуже здорово і корисно. Тому ранок – це чудовий час доби, яке можна провести чудово і з користю. Іноді мені здається, що як будеш відчувати себе вранці, так і проведеш весь день.