6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).
Главные герои «Ильи Муромца и Соловья – разбойника» – русский витязь, и разбойник, олицетворяющие собой две человеческие ипостаси, добро и зло.
Илья Муромец является положительным персонажем, Соловей-разбойник - отрицательным.
Ему победить то что он всегда совершал добрые дела, а в былинах побеждает добро. В былине он предстаёт пред нами как умный, справедливый, сильный, мужественный.
Нравственные идеалы русского народа: прославление мирного труда, мастерство, трудолюбие, физическая сила, чувство собственного достоинства, доброта и честь. В былине «Илья Муромец и Соловей-разбойник» воплотились народные представления о воинской доблести, о мужестве, преданности и неподкупности. Именно поэтому народ воспевал в былине подвиги богатырей.
Б) 6
Объяснение:
Частини мови діляться на самостійні та службові.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).
Главные герои «Ильи Муромца и Соловья – разбойника» – русский витязь, и разбойник, олицетворяющие собой две человеческие ипостаси, добро и зло.
Илья Муромец является положительным персонажем, Соловей-разбойник - отрицательным.
Ему победить то что он всегда совершал добрые дела, а в былинах побеждает добро. В былине он предстаёт пред нами как умный, справедливый, сильный, мужественный.
Нравственные идеалы русского народа: прославление мирного труда, мастерство, трудолюбие, физическая сила, чувство собственного достоинства, доброта и честь. В былине «Илья Муромец и Соловей-разбойник» воплотились народные представления о воинской доблести, о мужестве, преданности и неподкупности. Именно поэтому народ воспевал в былине подвиги богатырей.
Былина учит быть честным и добрым