Виправте неправильні словосполучення. Охорона оточуючого середовища; бакалавр по електромеханіці; великий по обсягу; об’єм завдань; по замовленню; ввести в склад цеху; звільнений по наказу головного інженера; навчати зварюванню; постачати запастинами; наслідувати конструктору; заслуговувати уваги; текучість кадрів; у відповідності з наказом; на наступний квартал; прийняти до відома; по власному бажанню; із-за невчасної виплати заробітної плати; прийти до висновку; по ініціативі енергетиків; згідно розпорядженню; не дивлячись на несприятливі умови; оцінка по фізиці; виключати ток; винести подяку; вищий учбовий заклад; більша половина працівників; в залежності від обставин; можна використати в якості зразка; в значній мірі; інспектор по техніці безпеки; сьогодні на повістці дня два важливих питання; датуйте звіт першим вересням.
Объяснение:
Ще ховаються по байраках сіpі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах витикаються молодими стрілами трави. У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни. Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Hіколи ліс не пахне так голодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками. Чуєте, з вільшника долина голосна пісня: приди-кум... чай-пить... чай-пить... Хто ж це за є випити чаю? Хто ж це за є випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далеко! Африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю, Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. Цлий день бродив я весняним лісом. А підвечір зяблик попередив мене: збирається дощ На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити. Що ж, пора і додому.
1) Пухнасті кошенята несміливо викочувалися зі стололи, й, переконавшись, що небезпеки поруч нема, починали брюкатись
2) Але хіба ми люди, пройшовши сто доріг, завершивши тисячу справ не прагнемо до лисого порогу, до калини, що росте на розі хати?
3) Пославши крила на велику спеку, стоїть над степом сірий журавель
4) Похибки друзів за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти
5) Там за горами,вже давно день, а тут на дні міжгір'я, ще ніч
6) Годі вже панам сидіти, згорнувши руки
7) На Лівобережжі, замість верб і чагарників, видно погорблені смуги темені. 8) Я ненавиджу тих, хто не сіявши, жнуть, що садів не садивши, плоди об'їдають 9) Із вирію летять, курличучи ключі