Виразно прочитайте текст. Випишіть дієслова, визначте їх час. Дослідіть, які з них змінюються за особами й числами, а які-за родами й часами Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий і прекрасний! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рiднi твої води! Скільки людської краси вiдкрилося менi на твоєму урочистому березі! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно, глибоко любий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться у твої води й вічно милується тобою! Скільки життя й зворушливої поезії у твоїх прозорих джерелах! Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюсь і поклонятимусь усе життя, рiчко моя дорога й велика! (За О. Довженком)
Объяснение:
Ой, у вишневому саду,
там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
а ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
а ти мене все не пускав.
Ти, милий мій, а я твоя,
зійшла вечірняя зоря
Проснеться матінка моя,
буде питать де була я.
Проснеться матінка моя,
буде питать де була я.
А ти їй дай такий отвіт,
яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
а тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
а тій красі радіє все.
Доню моя, не в тому річ,
де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
а на очах брынить сльоза?
Чому розплетена коса,
а на очах брынить сльоза?
Коса моя розплетена
- її подружка розплела.
А на очах брынить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
А на очах брынить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
Мамо моя, ти вже стара,
а я щаслива й молода.
Я жити хочу, я люблю,
мамо, не лай дочку свою.
Я жити хочу, я люблю,
мамо, не лай дочку свою
ответ:Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.
Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!
З любов'ю,
Ганнуся.
Звертання: бабусю, бабуню.
Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.