У житті людському різне трапляєтся.Іноді все,що відбуваєтся з тобою,здаєтся цілком логічним і зрозумілим наслідком зробленого тобою раніше, і тобі здаєтся,що твоя доля повністю у твоїх руках,і ти все тримаєш під своїм контролем.А іноді деякі ситуації й події звалюются на тебе, мов сніг на голову.Народна мудрість каже: Посієш вчинок - пожнеш звичку.Всім хочеттся мати позетивний результат. Але ж поки не буде докладено зусиль не буде й результату.Не посієш - не пожнеш. Для досягнення того ж сімейного благополуччя потрібно в однаковій мірі як чоловікові,так і жінці докладати зусиль.Треба навчитись жертвувати чимось своїм ради спільного блага.Як це зробити? Потрібно вчитись .Премудрий соломон казав золоті слова Від браку знань народ страждає.
Був соняцний весняний день. Птиці щебетали. Та рапотом мені захотілось до ліса. Я зібрав свої речі, та пішов на прогулянку. Білі хмаринки так і пливли по блакитному небу. Повітря тепле тепле. Ось вже підхожу до лісу. Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на до Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала? А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо. Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло. Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.
Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на до Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала?
А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо.
Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло.
Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.