ВИЗНАЧИТИ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ У кожної людини зокрема й усіх разом є, можна сказати, відома мета... ця мета, коротко кажучи, є щастя (еисіаіпіопіа) з його складовими частинами.

Визначимо щастя як добробут, поєднаний з доброчинністю, або як задоволення своїм життям, або як найприємніший іб життя, поєднаний з безпекою, або як надлишок майна і рабів у поєднанні з можливістю охороняти її і користуватися ними. Адже, можна сказати, усі люди згодні визнати щастям одну або декілька з цих речей.

Якщо насправді щастя є щось подібне, то одним з його головних чинників має бути благородність походження, численна кількість друзів, дружба з хорошими людьми, багатство, хороші й чисельні нащадки, щаслива старість, крім того, ще переваги фізичні, якими є здоров'я, краса, сила, ставність, спритність у змаганнях, а також такі достоїнства, як слава, почет, удача, тому що людина найбільш щасливою є тоді, коли вона володіє усіма благами, що знаходяться у ній самій та поза нею; інших же благ поза цими немає. У самої людини є блага духовні й тілесні, а поза нею

У нас у хаті небагато дівчаток. Тільки Оксана, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, та Оля, та Ліна. Порахуйте, скільки їх?Мама каже:- Оксанко, замети хату!- Добре, - озивається Оксана, та тільки мама за двері - кричить меншій Христі. А та - на Юльку перекладає, щоб вона цю роботу виконала. А Юля і не думає працювати, пригадує, як місяць тому підмітала. На Катрусю меншу киває. Та й Катруся не поспішає мамі допомагати. Про семирічну Олю згадала, мовляв, якщо та ніколи за віник не береться, то їй, старшій, і зовсім негоже працювати. Оля на старших сестер дивиться, та й собі від віника відвертається, на п'ятирічну Ліну поглядає: «То й що, що маленька. Нехай привчається, а то виросте за сестриними спинами та не буде знати, як мамі допомагати!». А Ліна не стала відмовлятися, віник взяла та як почала підмітати! Кушпелу таку збила, що і в хаті нічого не видно.     Зайшла мама. Схопилася за серце: - Лишенько моє, лишенько! Правду кажуть люди: де сім господинь, там хата неметена! 

Посієш впору - збереш зерна гору. (Нар. творчість) 2) Ти зійди на гору

брате і поглянь на схід - стали світлі наші хати світ. (Я. Колас) 3) І

добре синові - в нього є мати. І добре матері - в неї є син. (А. Малишко) 4) Не

плюй в колодязь -пригодиться води напиться. (Л. Глібов) 5) Перемога прийде -

але не сама її треба ще здобувати. (Ю. Смолич) 6) Я пам’ятаю - на Дніпрі од

берегів пахли трави. (М. Сосюра) 7) Поглянув я на ягнята - не мої ягнята.

Обернувся я на хати - нема в мене хати. (Т. Шевченко) 8) Здобудеш освіту -

побачиш більше світу. (Нар. творчість)

8. Небо оновляється: засиніло зовсім повесняному. (О. Гончар) 9. І став довгожданий ранок: теплий прозорий щедро

обсипаний позолотою сонця. (Я. Баш)

1. Хай оживає істина стара: людина починається з добра (Л. Забашта). 2.1. Хай оживає істина стара людина починається з добра (Л. Забашта). 4. Ксенія була

обдарованою дівчинкою: я щодня насолоджувалася класикою у виконані юної

піаністки (Г. Паламарчук). 5. Вже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися

із-за обрію (О. Гончар). 6. Не вчи плавати щуку: щука знає цю науку