Визначити рядок, у якому подано форму, що є початковою для дієслова: *
взувати, заспівати, пригостити;
переписувати, гадаючи, завершений;
задуманий, підперезаний, запитавши;
гадаючи, змелено, закодувати.
Дієслова доконаного виду подано у рядку: *
озброюють, відлітати, соромляться;
визбирують, доручила, поспішила;
селитися, зіграти, розміняти.
виявили, рушили, скажу;
3. Дієслово теперішнього часу вжито в реченні: *
Ліс випустив мене з своїх обіймів, степам віддавши лагідно (В.Стус).
Ті книги напрочуд тонко підібрано під його смак (В.Шевчук).
Я буду вчитися в інституті і водночас працюватиму рисувальницею (Ю.Смолич).
Весною віє запашна кімната, дзвенить розмова і парує чай (М.Зеров).
4. Яку синтаксичну роль виконує інфінітив у реченні Зосталась тільки одна надія: надія вернутись ще раз на Вкраїну (Леся Українка): *
обставина.
означення;
додаток;
присудок;
5. Позначте рядок дієслів, кожне з яких може мати складену форму май-бутнього часу: *
запитати, втішити, вітати;
вірити, пізнавати, змалювати.
переконувати, здобувати, садити;
концентрувати, пересідати, доглянути;
Это обязательный вопрос.
6. Позначте рядок, у якому всі дієслова вжито в особових формах: *
задумалася, відповідають, пришлю;
дізнайся, зробила б, повернувши.
запитую, приблудилася, задобрити;
оглянувся, розпечений, вибираючи;
7. Позначте рядок дієслівних форм, кожна з яких змінюється за особами: *
зрозумів, готуєш, сидять;
згадав, з’ясувала, приготуємо.
дозволиш, приєднується, наближаємося;
мудруєш, зазнають, пригадалися;
8. У формі другої особи множини стоять усі дієслова рядка: *
дихають, мудруєш, водять;
тремтіли, вимітали, садите.
возять, зважають, мостили;
сидите, любите, пестите;
9. Дієсловами доконаного виду є всі слова рядка : *
підійти, перевірити, прочитати ;
постояти, створити, спіткнутися.
зсипати, прославити, пожовтіти;
зберігати, ходити, гарантувати;
гукнути, набрати, почути;
10. Установіть відповідність: *
А) пригорнулася, запитаю, зігріюся, інтонував
Б) формуючи, спланувавши, мріючи, придумавши
В) ілюстрований, зшита, крокуючий, омріяне
Г) краяти, кипіти, зашуміти, лукавити
Д) світає, хмариться, виготовлено, розпитано
Е) заплутаний, зректися, пригадавши, іти
Особові дієслова
Дієприкметник
Дієприслівник
Безособові дієслова
Інфінітив
Особові дієслова
Дієприкметник
Дієприслівник
Безособові дієслова
Інфінітив
11. Утворіть видові пари від дієслів: вигадувати, запитати, припиняти, вчити, гукати, зупиняти. *
Мой ответ
12. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі теперішнього часу. Тепер я (бігати) в поле й годинами (слухати), як в небі (співати) хори, (грати) цілі оркестри. (М. Коцюбинський) *
Мой ответ
13. Утворіть всі форми дієслів минулого часу. Любити, бігти. *
Мой ответ
Початок і принаймні перша третина XIX ст. ознаменувалися яскравим розквітом ліричної поезії — це доба романтизму, яка належить до великих поетичних епох в історії європейської та американської літератур. Однак середина XIX ст. характеризується домінуванням в літературі прози. Це вже доба реалізму — художньої системи, глибоко відмінної від романтизму, зокрема й тим, що на перший план вона висунула прозові жанри, до яких перейшла провідна роль у поступі літератури. Наприкінці XIX ст. знову відбувається піднесення поезії, пов’язане з кризою реалізму й виникненням нових літературних течій — символізму, неоромантизму й імпресіонізму, які нині нерідко об’єднують під спільною назвою «ранній модернізм».
У другій половині XIX ст. простежується різноспрямованість руху поезії і прози в багатьох зарубіжних літературах. Чи не найвиразніше вона виявилася в тогочасній французькій літературі. Приблизно до 1848 р. ця література становила художню єдність у тому розумінні, що і поезія, і проза, і драматургія в ній дотримувалися спільної, романтичної, системи творчості. У другій половині століття шляхи прози й поезії у Франції розійшлися. Провідне спрямування розвитку прози визначили реалізм і типологічно споріднений з ним натуралізм, а поезія, на яку ці художні напрями майже не поширилися, розвивалася в річищі романтичної традиції.
Загалом європейська й американська поезія середини XIX ст. створила строкату динамічну панораму різних течій і тенденцій, що рухалися паралельно й перехрещувалися, взаємодоповнювалися й протистояли одна одній. Однак з часом відбулося виокремлення певних «силових ліній» — провідних течій і тенденцій, які, зрештою, визначили вектори руху й структуру тогочасної поезії. До них належать:
• пізньоромантична течія, що в середині XIX ст. переважала в поезії багатьох країн, зазнаючи дедалі відчутнішої трансформації, сутність якої полягала передусім у переростанні романтизму в неоромантизм і символізм;
• реалістична поезія, що була представлена майже в усіх тогочасних літературах, але, за деякими винятками, не стала домінуючою;
• неоромантична, символістська й імпресіоністична поезія, що зародилася в зазначений період, але розквіту набула вже в останні десятиліття XIX - на початку XX ст.
В історії зарубіжної поезії XIX ст. особливий інтерес становить французька поезія. Бурхливий розвиток французької поезії припадає на другу половину XIX ст. На тогочасному європейському тлі її вирізняє найбільш інтенсивний пошук нових засобів і форм вислову, творення нової поетичної мови. У Франції з’являються митці, які здійснюють переворот у національній і європейській поезії, змінюють спрямування її руху, відкривають нові можливості поетичного слова. У зв’язку з цим змінюється й роль французької поезії в європейській літературі - у другій половині XIX ст. вона поступово стає центром поетичного життя континенту й дедалі більше впливає на поезію інших країн. Усе це пов’язано передусім з течією символізму і з «великими символістами», як традиційно називають у Франції поетів Ш. Бодлера, С. Малларме, А. Рембо та П. Верлена.
У середині ж XIX ст. найпоширенішою течією у французькій поезії залишався романтизм. До 1885 р. тривала творчість В. Гюго, найвидатнішого французького поета-романтика. З романтизмом пов’язаний і III. Бодлер, зачинатель символізму, а також група «Парнас» (Ш. Леконт де Ліль, Ж. М. Ередіа, Т. Готьє, Т. Банвіль, А. Сюллі-Прюдом та інші), яка є одним з найвизначніших явищ у французькій поезії другої половини XIX ст.
Уже сама назва цього угруповання свідчить про небажання його учасників порушувати соціальні проблеми, притаманні реалізму. Адже в давньогрецькій міфології Парнас — це гора, де перебували Аполлон і Музи, які служили лише високому мистецтву.
Дехто вважає, що подарувати коштовну річ - це гарно. А я впевнена, що головний подарунок - чудові квіти: палаючі гвоздики, замріяні айстри, наповнені пахощами конвалії. Такому дарунку зрадіє кожен.Мабуть, тому квіти дарують на кожне свято. І не тільки. Якщо ми бажаємо просто зробити приємно людині, досить подарувати їй квіти.
Завжди дорогим своїм людям даруйте квіти. Даруйте від щирого серця, з посмішкою та добротою!