Визначити тип кожного підрядного речення) №1. Складнопідрядне речення з підрядним означальним
А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В Духовність - озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

Я живу в прекрасній країні-Україні! Наша країна славиться багатьма традиціями, легендами та повір'ями. І вони, скажу тобі найдивніші в світі. Наші люди, добрі, чуйні та веселі. Наших жінок вважають найгарнішими в світі, а парубків наймужнішими. Українська земля, завжди приносить багато врожаю: золоте колосся, яскраві соняшники, бурячки, з яких потім роблять цукор. Наша країна має багато прекрасних міст, кожне місто саме-по-собі особливе. Зелені, чисті ліси, я Карпат, от що можна назвати- найкращим місцем в Україні, адже саме там проходять зйомки багатьох фільмів, адже саме там можно насправді відчути всю красу України.

  У лісі жив жадібний вовк . Одного разу раптом у його хатини попадається кінь з возом , великий да сильний, ніякого звіра не боїться. Він віз багато курей . Вовк як побачив багато курей , так у нього в животі все завирувало . Йому так сильно захотілося покуштувати курочки , аж слинки потекли. Задумався вовк , як би вкрасти смачненьку курочку. Бачить, ледве-ледве біжить лисиця , вовк підбіг до лисиці і питає: Лисонька - лисиця хочеш добре покуштувати ?   А лисиця йому відповідає: дуже хочу, вже дві доби нічого на язичку не було. Ти мене погодуєш ?   А вовк їй у відповідь : тільки ти кумушка повинна мені до Он бачиш, біля моєї хатини кінь з возами стоїть, а на возі багато смачненького лежить. Ти зараз відвернеш коня , а я стягну з воза дві курочки і тоді ми з тобою наїмося до пуза .  - Добре ! - Відповідає лисиця. А як я коня відверну ?   Ну ти ж хитра кумушка придумай що небудь .  Лисиця трохи подумала і підійшла до коня і каже: - Здорово, кінь!   Глянув кінь на лисицю і подумав: «Це мені не товариш» , - і відповідає: - Доброго здоров'я !  Запитує лисиця коня : - А куди ти прямуєш ? - Та так, в село курочок везу . - І я туди ж , давай будемо разом іти . - Що ж, давай! - Мовив кінь .   Ось і пішли вони вдвох. Ідуть і розмовляють . Лисиця так заговорила коня , що кінь навіть не помітив, як лисиця зникла. А поки кінь з лисицею йшли і розмовляли, вовк курочок потихеньку і стягнув з воза і зник у глибокому лісі . Наївся до сита і спати увалився під горбок . Навіть лисиці нічого не залишив. Коли лисиця кинулася, то ні вовка не курочок поруч не було. Подумала лисиця: « Обдурив вовк , що ж робити ? Їсти та хочеться ». І вирішила лисиця йти до його хатини, прийшла, а в хатині ні кого не виявилося, тоді лисиця села біля хатини і стала чекати вовка , що б провчити його так , як він провчив її . А вовк тим часом виспався , зголоднів і побрів додому. Підійшов до своєї хатини і побачив, що там сидить лисиця. Лисиця вовку : - «Що куме зголоднів ? ». Вовк , як ні в чому не бувало : - «Звичайно , дуже їсти хочеться ».     Лисиця йому говорить, а я знаю де можна взяти дуже багато курочок . Там за лісом є село і в цьому селі є курник, де живуть дуже - дуже багато курочок. І лисиця облизуючись , почала розповідати , як можна дістатися до села . Ти, вовк , підеш перший , а я за тобою . Так вовк і зробив , дійшов до села заліз в курник і тільки хотів схопити курочку , як на нього хто -то накинувся і давай його бити качалками з боків. Їли ноги забрав від туди . А лисиця стояла за деревом і посміхалася : « Так тобі й треба, навік запам'ятаєш , що красти і обманювати дуже погано».Не розводь Усок на чужій шматок!І з розумом красти - біди не минути. Того не беруть, чого в руки не дають.