Скласти золоте правило спілкування можна так: Золоте правило спілкування проголошує: «Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе». На добро людині відповідають добром. Якщо ти людина милосердна та турботлива, то й інші тобі віддячуватимуть добрим ставленням. Якщо людина творить хаос та зло, то вона ніколи не відчує чуйності від інших у свій бік. Тому варто поводити себе із людьми так, як бажаєш, щоб вони поводились із тобою. Тобто будь ввічливим, відкритим, чуйним, небайдужим. Тоді і люди повернуться до тебе з відкритою душею.
Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника.Відповідає на запитання - який?, яка?, яке?, які?.Особлива форма,закінчення на но,то.Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид — доконаний або недоконаний та час — теперішній або минулий.Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. Порівняйте: планувати — планований (недоконаний вид), запланувати — запланований (доконаний вид).Час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує, — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час).Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами (підкреслений, підкреслена), числами (підкреслені — множина), відмінками (Н.: почорнілий; P.: почорнілого; Д.: почорнілому і т. д.); залежить від іменника (порівняйте: жовте листя; пожовтіле листя); у реченні виконує роль означення або присудка (Неподалік чорніє щойно зоране поле. Поле зоране вчасно.).На відміну від прикметників, дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов'язану з дією. Порівняйте: тихий куток — стихаючий гомін; біла стіна — побілена стіна.
Золоте правило спілкування проголошує: «Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе». На добро людині відповідають добром. Якщо ти людина милосердна та турботлива, то й інші тобі віддячуватимуть добрим ставленням. Якщо людина творить хаос та зло, то вона ніколи не відчує чуйності від інших у свій бік. Тому варто поводити себе із людьми так, як бажаєш, щоб вони поводились із тобою. Тобто будь ввічливим, відкритим, чуйним, небайдужим. Тоді і люди повернуться до тебе з відкритою душею.