Визначте функціонально-стилістичні особливості прийменникових конструкцій. З'ясуйте, у яких випадках вживання прийменників не відповідає сучасним нормам української мови. 1. Єдина, та й то відносна хиба цієї кімнати полягала в тому, що вона була завелика про одну особу... (В. Підмогильний)
2. На четвертий день вранці Марія збиралася йти у фабрику (І. Нечуй-Левицький).
3. З-за цієї корови колись і виникла суперечка (М. Хвильовий).
4. Треба його судові віддати, а не знущатися над чоловіком (В. Лепкий).
5. Та об тім ми ще побалакаємо з Іваном Степановичем (там само).
6. Гетьман по старому звичаєві повертається на всі сторони світу, козаки віддають йому честь (там само).
7. Та увага, з якою ми слухали твори наших письменників, свідчить за те, що ми й самі ростемо, щоб зрозуміти ці твори (Б. Антоненко-Давидович).
8. Мотрона Іванівна, сама з фаху лікар, боялася прикласти трубку до його грудей (Ю. Яновський).
9. Нагримав (Василь Іванович) на дітей, щоб не пустували, зачепив молодицю, що вийшла до колодязя по воду (С. Васильченко).
10. Ого-го! Вже без п'яти дванадцять! (Там само)
11. Смієтеся з мене, пане директор! (С. Яричевський)
12. Підприємство здійснює організацію праці, заходи щодо охорони праці, дотримання техніки безпеки згідно з діючим законодавством (документ).

Напевно, жоден з нас, людей молодих, завзятих, кмітливих,  не мріє про те, як звести нанівець, промарнувати дарма цей дивовижний подарунок долі - своє життя. "У кожного своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує...", - зауважував поет. Астрологи кажуть, що доля людини вирішується там, на небесах, задовго до її народження, а всіма її вчинками керують всемогутні боги. Підтвердження цієї думки можемо гати, наприклад, у давньогрецьких міфах, у епосі будь-якого народу. Справді, як вибирав свій життєвий шлях титан Прометей? Йому до богиня Афіна, яка навчила його різним наукам.

Нам якось не личить сподіватися на до богів, тому що ми -  люди, а зовсім не титани, ми намагаємося не схибити, шукаючий свій власний шлях у житті. Мій дід Іван - стара й мудра людина. Він на власному прикладі вчить мене, як долати перешкоди і труднощі, які виникають при цьому пошуку. Він каже, що в молодому віці нічого немає кориснішого, чим навчання. Сам він здобув освіту, прийшовши до першого класу в десятирічному віці: тоді була війна, і школи в їхньому глухому селі не було взагалі. Але ж він вивчився, згодом закінчив Московський медичний інститут, а потім зайняв своє місце серед  найвидатніших людей нашої країни - став знаменитим хірургом.

Я дуже ним пишаюся і хочу бути таким, як він. Я вибрав музику, це моє покликання, і я віддаю йому весь вільний час. Я багато читав про таких музикантів, як Моцарт, Паганіні. Вони працювали наполегливо з раннього дитинства. Правда, до цього їх примушували їхні батьки, і не завжди гуманними методами. Але роль батьків у виборі життєвого шляху дуже значна, якщо не вирішальна. І не лише батьків, до цього повинне долучатися все доросле оточення молодої людини.

Якщо правильно підійти до вирішення цієї проблеми, то нам не загрожуватиме відчуття, що життя прожите марно.

"Ми всі невільники свого життя. Страждання боротьби дають нам змогу Крізь перешкоди, втрати, каяття Омріяну здобути перемогу. Без неї сенс життя зникає нам. Життя це битва, в битві - перемога. Війні з самим собою біль віддам, Цей біль - мій хрест. Із ним іду до бога ..."

Так сказав Василь Стус, і я з ним згоден.

Сміливість і боягузтво дві протилежні риси людського характеру. На цю тему не одне століття розмірковують філософи, психологи, письменники і поети.

Бути сміливим означає вміти контролювати свої емоції, тим самим надаючи активний опір своїм страхам. Смілива людина – це в першу чергу впевнений в собі людина, яка не боїться дивитися в обличчя проблемам, шукає вихід для їх вирішення, не відступає від задуманого і йде до кінця, до виконання своєї мети.

Смілива людина також повинен володіти величезною кількістю терпіння, обов’язково бути цілеспрямованим, заповзятливим, мати силу волі. Дуже важливо, щоб така риса характеру, як сміливість дісталася доброму й чуйному людині, для добрих цілей. Варто відзначити, що сміливість у людині може проявлятися і з негативним забарвленням, таким, як самовпевненість, азарт і фаталізм, які можуть стати небезпечними для нього самого, як недоречне почуття сміливості.

У боягузтва так само, як і в сміливості теж є позитивні і негативні сторони прояву людського «я». Боягузтво може проявлятися, як захисний рефлекс, який рятує людину від загрози – це боязкість і нерішучість. До негативних рис належать: малодушність, коливання, така людина це повна протилежність сміливій людині, він боїться будь-яких проблем і всіляко їх обходить.

Я вважаю, що боягузтво це звичайна слабкість сили волі, не бажання взяти свої емоції в руки і направити в потрібне русло. У боягузливого людини теж може бути мета, але він з легкістю може від неї відмовитися, якщо на шляху виникне невелика перешкода. У літературі є безліч прикладів людської боягузтва і сміливості, це наочно дозволяє переконатися в тому, що, здавалося б, боягузтво це і дрібниця, але насправді вона може бути злочинною. Людина через цю риси своєї вдачі може зробити, як моральні, так і правові злочину. Тому я вважаю, що кожна людина повинна себе морально виховувати, вчитися врівноважувати свої емоції, вірити в свої сили, брати себе в руки і не давати почуття страху перебороти себе, але і звичайно знати у всьому міру.