Визначте речення з прямою і непрямою мовою.
1. «Мабуть, немає кращого місяця за вересень», — думав Василь Олександрович, поспішаючи дошколи. (Пр. м.)
2. Вчителька сказала, що її звуть Олена Пилипівна {За О. /ваненко). (_)
3. «Хто дітей любить, той добрий чоловік», — казали колись моя бабуся. (_)
4. Вона говорила, що любить степ, любить сіяти, жати (3 жури.). (_)
5. Онука запитала бабусю, коли в неї день народження
(/. Цюпа\. (_)
6. Маланка думала про те, яка земля розкішна і що весело засівати її хлібом, прикрашати зелом (За М. Коцюбинським). (_)
7. «А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. Заходь, заходь!» (М Коцюбинський). (_)
8. «А що, дітки? — питає бабуся. Чого прийшли, мої соколята?»
(Марко Вовчок). (_)
9- «Земля найкраще пахне восени». говорить сам до себе Тимофій (М Стельмах). (_)
2.Змініть речення з прямою мовою так. щоб утворилася непряма мова.
1. «А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки і десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи», —думав учитель (/. Цюпа). 2. Кажу дітям: «Подивімося в небо…» (В. Сухомлинський). 3. Олесь Терентійович Гончар так писав про нашу мову: «Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів…» (З жури.). 4. «Без усякої іншої науки ще можна обійтися, — писав 1. Срезневський, — без знання рідної мови обійтися не можна» (Зпідруч.). 5. Володимир Сосюра закликав: «Любіть Україну, всім серцем любіть!» 6. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським?» (Зі зб. «Рідне слово»).
Пряма мова:
1. «Мабуть, немає кращого місяця за вересень», — думав Василь Олександрович, поспішаючи до школи.
3. «Хто дітей любить, той добрий чоловік», — казали колись моя бабуся.
7. «А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. Заходь, заходь!»
8. «А що, дітки? — питає бабуся. Чого прийшли, мої соколята?»
9 «Земля найкраще пахне восени». говорить сам до себе Тимофій.
2. Змініть речення з прямою мовою так. щоб утворилася непряма мова.
1. Учитель подумав, що в його роботі треба, щоб минули роки і десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи».
2. Я сказав дітям, щоб подивилися в небо…
3. Олесь Терентійович Гончар написав, що наша мова є запашною, співучою, гнучкою, милозвучною, сповненою музики і квіткових пахощів.
4. І. Срезневський писав, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а от без знання рідної мови — не можна.
5. Володимир Сосюра закликав любити Україну всім серцем.
6. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитав, чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським?.