Визначте речення зі складними присудками.
а) Погане зілля всюди росте.
б) Хто любить працювати, той буде щастя мати.
в) Час усе лікує. г) Багатство з глузду зводить.
2. Визначте речення зі складеним іменним присудком.
а) Починав жевріти схід сонця. (Панас Мирний)
б) Всякий птах свій голос має. (Нар. творч.)
в) Любов до людей — це твоя моральна серцевина. (В. Сухомлинський)
г) Еней був парубок моторний. (І. Котляревський)
3. Позначте варіант правильно виконаного синтаксичного розбору поданого речення.
Стрічний вітер навіть воронові дошкуляє.
а) Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
б) Речення просте, розповідне, повне, ускладнене.
в) Речення складне, розповідне, двоскладне, повне, поширене.
г) Речення просте, розповідне, неповне, поширене.
4. Визначте речення, у яких перед порівняльним зворотом уживається кома:
а) Національне минуле слугує нам ніби для перевірки того, хто ми є (Г.Лозко);
б) Спогади докучливі як нежить…(В. Симоненко);
в) На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В.Сосюра);
г) Національна гордість проявляється як щось природне для всієї нації (Г.Лозко).
5. Визначте речення, у яких між підметом і присудком уживається тире:
а) Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі (І. Шаров);
б) Добро це насамперед щастя всіх людей (Д. Лихачов);
в) Володіння рідною мовою не заслуга, а обов′язок патріота (І. Огієнко);
г) Тематичні обрії поезій Ліни Костенко досить широкі (А. Ткаченко).
6. Визначте правильно записані прикладки.
а) драма-феєрія, Донець ріка; б) співачка-легенда, звіробій трава; в) пароплав «Некрасов», ріка Донець; г) трава звіробій, лікар терапевт.
7. У кожному з речень визначте граматичну основу. Укажіть вид присудків. Лине наді мною небо України. Небо в сутінь буває сірим... А життя триває. Мелодія була тендітна. Я перестаю боятися вітру.
8. Поширте подані речення другорядними членами. В одне з речень уведіть порівняльний зворот. Підкресліть всі члени речення.
1. Нація має звичаї. 2. Збереглося багато повір′їв. 3. Змінився ліс.
Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? та ін.Дієслова недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, не завершену: малював, читаю, будемо писати. Відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що робитиму?Дієслова недоконаного виду вживаються в усіх часах, а доконаного — лише в минулому та майбутньому: дія, яка триває тоді, коли про неї говорять, не може бути завершеною.