Я з нетерпінням чекала літні канікули, та от нарешті вони настали. В середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті Одесі.
На початку літа я гуляла у дворі. Ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол. Вечорами я із задоволенням дивилася цікаві фільми та читала книги. У липні ми зібралися до моря. Коли приїхали до Одеси, оселилися в заброньованому готелі. Розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. Але нам завадив дощ. Раптово почалася сильна злива. Перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. На наш подив, пляж був майже безлюдним. Після дощу люди не стали повертатися.
Вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. Так було приємно після довгої дороги зануритися в море! Цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. Потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. Ми довго плавали та засмагали на сонечку. Після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти.
Ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. Мої літні канікули були незабутніми!
Весь період розвитку нашої рідної мови — це долання численних перешкод і
заборон. Тільки завдяки запеклій боротьбі провідних науковців,
письменників, публіцистів удалося зберегти і певною мірою поширити
українську літературну мову у різних сферах суспільного життя. Нове
покоління ставиться принципово по-іншому до мови своїх предків: усе
менше і менше можна почути висловлювання, що таврують усе українське як
прояв провінціалізму. Така переміна у свідомості молодих громадян
України відбулася під вСучасна українська літературна мова не поступається своїми
функціональними можливостями жодній із найбагатших і найрозвиненіших мов
світу. У її лексичному запасі близько чотирьох мільйонів слів. Отже,
найголовнішим завданням нашого покоління є дбайливе ставлення до рідної
мови. Ми не повинні байдуже відноситися до того, як висловлюємо свої
думки, бо маємо почуття власної гідності.
Я з нетерпінням чекала літні канікули, та от нарешті вони настали. В середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті Одесі.
На початку літа я гуляла у дворі. Ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол. Вечорами я із задоволенням дивилася цікаві фільми та читала книги. У липні ми зібралися до моря. Коли приїхали до Одеси, оселилися в заброньованому готелі. Розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. Але нам завадив дощ. Раптово почалася сильна злива. Перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. На наш подив, пляж був майже безлюдним. Після дощу люди не стали повертатися.
Вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. Так було приємно після довгої дороги зануритися в море! Цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. Потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. Ми довго плавали та засмагали на сонечку. Після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти.
Ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. Мої літні канікули були незабутніми!