Вкажіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки:
а) Учитель природознавства сказав – «Завтра ми будемо працювати в саду;

б) « Ой, яка чудова українська мова!» - захоплено писав поет Олександр Підсуха;

в) « Ніщо так не красить людину, як натхнення», - подумала Ярослава.

Відповідь:

За визначну мовознавчу роботу упорядника було вшановано вітчизняними та іноземними фахівцями. Зокрема, на загальних зборах Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук у 1905 р. “Словареві української мови” присудили другу премію (срібна медаль) “апостола кращої долі України” М.І.Костомарова.

- Матеріалу було мені дано тільки 49 тисяч слів і, не вважаючи на всі мої домагання, не схотіли доповнити цей матеріал новим. Ми з жінкою доповнили словарь скільки змогли з власного матеріалу, але все ж часу було так мало (Словарь робився на академічий конкурс, і останні років півтора мені доводилося сидіти над ним 10-11 годин щодня), що північні діалекти і ще дещо зосталися не повно зарепрезентовані. Через те Словарь одібрав од Академії Наук тільки другу премію, хоч про саму роботу і про знакову вартість словаря Академічна рецензія озвалася дуже прихильно.

Пояснення:

Объяснение:

Синенькі зірочки пухнасті

Виглядають з жита

Мов веселі оченята

Як їх не любити? (Волошка)

Сіренький, ікластий, хоче вівцю вкрасти. (Вовк)

Довгенькі вуха, куций хвіст, невеличкий сам на зріст.

На городі побував, нам капусту попсував.

Довгі ноги – скік та скік... Ми погнались, він утік...

(Заєць)

Тепленький довгий-довгий день,

Повна миска черешень,

Достигає жовтесенький колос,

Демонструє коник голос,

І суничка дозріває.

Тож коли це все буває?

(Влітку)

А що то за коні в гаю: довгенькі, голчасті, зелененької масті, нікого не возять, лише солі просять. (Огірок)

На городі виріс дужий,

Кругленький, жовтий і байдужий

До червоних помідорів,

До капусти і квасолі.

Хто цей гордий карапуз?

Здогадалися?...

(Гарбуз)