Выбери главное мішаних лісах, де ростуть і листяні і хвойні дерева, живе багато різних тварин. В опалому листі, що накопичується і гниє під деревами, водиться безліч дрібних живих істот — черв’яки, багатоніжки, мурахи, жуки. Ними живляться павуки, землерийки, миші. Багато комах, птахів і дрібних ссавців живе на деревах. Найтиповіші звірі мішаних лісів: лісовий кіт, куниця, чорний тхір, ласка, білка, лисиця. На цій сторінці зібрані основні тварини лісу.
Руда лісова мураха
Руда лісова мураха
Мешкає в лісах Полісся та Лісостепу. Її великі куполоподібні мурашники складені з сухої хвої та гілочок. Довжина в межах 5—8 мм. Мурашник закладає самка-засновниця після шлюбного лету. Вона риє нірку, від- кладає яйця, сама доглядає перших лічинок, з яких виходять робочі мурахи. Мурахи живляться різними комахами та збирають падь (солодкі виділення) попелиць. При цьому самих попелиць мурахи оберігають, як власну худобу.
Сатурнія грушева Часто її іменують великим нічним павичевим оком. Живе в багатьох регіонах країни, але в невеликій кількості, тому цей метелик мало кому відомий. Розмах крил досягає 15 см. Це найбільший метелик Європи! Гусінь сатурнії розвивається на груші, сливі, яблуні та інших деревах.
Верблюдка Ця давня комаха живе в широколистих лісах і лісопосадках. Довжина — близько 1,5 см. Добре літає. Розмах крил — до 28 мм. Хижак, який живиться попелицями, гусінню, лічинками короїдів, тому в садах верблюдка активно знищує шкідників і визнається корисною комахою. Самка відкладає яйця в кору дерев або в лісову підстилку. Її личинка теж хижак. Вона переслідує короїдів у їхніх ходах у стовбурах сухих дерев, нападає на попелиць і гусінь, поїдає яйця комах. Її розвиток триває 2 роки.
Виноградний равлик
Виноградний равлик Зустрічається в широколисних лісах, а також у старих парках і садах, де віддає перевагу тінистим і вологим ділянкам. Діаметр мушлі досягає 47 мм. Довжина «ноги» — до 5 см, шири- на тіла — до 2 см. Живиться со- ковитими рослинами, зокрема листям винограду.
Лимонниця Звичайний метелик узлісь, один із найвідоміших в Україні. Розмах крил — до 5 см. Доросла комаха живиться некта- ром квітів. Гусінь розвивається на кущах жостеру ламкого, живлячись його молодим соковитим листям. Самці лимонно-жовтого кольо- ру, самки — жовтувато-білі. Цей метелик з’являється одним із перших, він є справжньою окрасою весня- них лісових галявин!
Лимонниця
Тарган лапландський Звичайний, малопомітний житель лісів Полісся та Лісостепу. Розміри тіла звичайно не перевищують 10—13 мм. Живиться лишайниками, сухим листям тощо. Вдень самці активно лазять по траві та кущах, перепурхуючи з місця на місце. Самки обережніші, більшу частину життя тримаються під лісовою підстилкою. Яйця відкладаються в особливій капсулі — оотеці. Личинки перезимовують у лісовій підстилці, а навесні з них виходять цілком сформовані дорослі особини.
Цикада гірська
Цикада гірська
Живе в Лісостепу та лісопосадках Степу, сповнюючи їх своїм «співом». Довжина тіла — 2 см. Життя цієї ко- махи нерозривно пов’язане з ясеном. Самка відкладає яйця в черешки листків, а личинка, що виходить із яйця, падає на землю й одразу ж закопується у вологий ґрунт під деревом. Живиться соком ясена, висмоктуючи його хоботком із коріння дерева. Розвиток личинки триває 2 роки.
Цікаво знати Виноградні равлики — гермафродити. Це означає, що кожна особина є одночасно і самцем, і самкою. Вони відкладають у вологу землю досить крупні яйця, з яких виводяться маленькі равлички. У Криму відпочиваючі часто чують вечорами голосні «співи» більш крупної, звичайної цикади. Вона досягає 5 см завдовжки, розмах крил — до 10 см.
Горіхотворка дубова Типовий житель дубових лісів України. Довжина — не більше 4 мм. Живиться квітковим пилком і нектаром. Личинки бувають завдовжки до 5 мм. Відомі багатьом «чорнильні горішки» на листі дуба — це кулясті гали, що виникають після того, коли самка відкладає яйце в тканину листка.
Палац графів Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого історизму, одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Палац є прототипом так званих резиденцій «Entire cour et jardin» короля Людовіка XIV, що його визначають як «бароковий класицизм», коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням. На плані він має прямокутну форму з незначними бічними ризалітами.
Композиція палацу Потоцьких — центральноосьова. Двоповерховий, з додатковим мансардним поверхом, увінчаний «французьким дахом». Дахові конструкції дерев’яні, фасади рустовані з пластичним оздобленням. Вхід до палацу оформлює критий портик, до якого ведуть сходи та під’їздні пандуси. На центральній осі розташована парадна брама з багато декорованими металевими воротами, фланкована порт'єрками з «французькими дашками».
Палац запроектував паризький архітектор Луї Довернь на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького, великого поціновувача французької архітектури. Граф Альфред II Юзеф Потоцький (1817–1889) – політик, намісник Королівства Галичини та Володимирії у 1875–1883 роках отримав концесію на будівництво палацу в 1888 році. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі почали його зводити.
мішаних лісах, де ростуть і листяні і хвойні дерева, живе багато різних тварин. В опалому листі, що накопичується і гниє під деревами, водиться безліч дрібних живих істот — черв’яки, багатоніжки, мурахи, жуки. Ними живляться павуки, землерийки, миші. Багато комах, птахів і дрібних ссавців живе на деревах. Найтиповіші звірі мішаних лісів: лісовий кіт, куниця, чорний тхір, ласка, білка, лисиця. На цій сторінці зібрані основні тварини лісу.
Руда лісова мураха
Руда лісова мураха
Мешкає в лісах Полісся та Лісостепу. Її великі куполоподібні мурашники складені з сухої хвої та гілочок.
Довжина в межах 5—8 мм.
Мурашник закладає самка-засновниця після шлюбного лету. Вона риє нірку, від- кладає яйця, сама доглядає перших лічинок, з яких виходять робочі мурахи.
Мурахи живляться різними комахами та збирають падь (солодкі виділення) попелиць. При цьому самих попелиць мурахи оберігають, як власну худобу.
Сатурнія грушева
Часто її іменують великим нічним павичевим оком. Живе в багатьох регіонах країни, але в невеликій кількості, тому цей метелик мало кому відомий.
Розмах крил досягає 15 см. Це найбільший метелик Європи! Гусінь сатурнії розвивається на груші, сливі, яблуні та інших деревах.
Верблюдка
Ця давня комаха живе в широколистих лісах і лісопосадках. Довжина — близько 1,5 см. Добре літає. Розмах крил — до 28 мм.
Хижак, який живиться попелицями, гусінню, лічинками короїдів, тому в садах верблюдка активно знищує шкідників і визнається корисною комахою.
Самка відкладає яйця в кору дерев або в лісову підстилку. Її личинка теж хижак. Вона переслідує короїдів у їхніх ходах у стовбурах сухих дерев, нападає на попелиць і гусінь, поїдає яйця комах. Її розвиток триває 2 роки.
Виноградний равлик
Виноградний равлик
Зустрічається в широколисних лісах, а також у старих парках і садах, де віддає перевагу тінистим і вологим ділянкам.
Діаметр мушлі досягає 47 мм. Довжина «ноги» — до 5 см, шири- на тіла — до 2 см. Живиться со- ковитими рослинами, зокрема листям винограду.
Лимонниця
Звичайний метелик узлісь, один із найвідоміших в Україні.
Розмах крил — до 5 см.
Доросла комаха живиться некта- ром квітів. Гусінь розвивається на кущах жостеру ламкого, живлячись його молодим соковитим листям.
Самці лимонно-жовтого кольо- ру, самки — жовтувато-білі. Цей метелик з’являється одним із перших, він є справжньою окрасою весня- них лісових галявин!
Лимонниця
Тарган лапландський
Звичайний, малопомітний житель лісів Полісся та Лісостепу. Розміри тіла звичайно не перевищують 10—13 мм.
Живиться лишайниками, сухим листям тощо.
Вдень самці активно лазять по траві та кущах, перепурхуючи з місця на місце. Самки обережніші, більшу частину життя тримаються під лісовою підстилкою.
Яйця відкладаються в особливій капсулі — оотеці. Личинки перезимовують у лісовій підстилці, а навесні з них виходять цілком сформовані дорослі особини.
Цикада гірська
Цикада гірська
Живе в Лісостепу та лісопосадках
Степу, сповнюючи їх своїм «співом».
Довжина тіла — 2 см. Життя цієї ко- махи нерозривно пов’язане з ясеном.
Самка відкладає яйця в черешки листків, а личинка, що виходить із яйця, падає на землю й одразу ж закопується у вологий ґрунт під деревом.
Живиться соком ясена, висмоктуючи його хоботком із коріння дерева. Розвиток личинки триває 2 роки.
Цікаво знати
Виноградні равлики — гермафродити. Це означає, що кожна особина є одночасно і самцем, і самкою. Вони відкладають у вологу землю досить крупні яйця, з яких виводяться маленькі равлички.
У Криму відпочиваючі часто чують вечорами голосні «співи» більш крупної, звичайної цикади. Вона досягає 5 см завдовжки, розмах крил — до 10 см.
Горіхотворка дубова
Типовий житель дубових лісів України. Довжина — не більше 4 мм. Живиться квітковим пилком і нектаром. Личинки бувають завдовжки до 5 мм.
Відомі багатьом «чорнильні горішки» на листі дуба — це кулясті гали, що виникають після того, коли самка відкладає яйце в тканину листка.
Палац графів Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого історизму, одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Палац є прототипом так званих резиденцій «Entire cour et jardin» короля Людовіка XIV, що його визначають як «бароковий класицизм», коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням. На плані він має прямокутну форму з незначними бічними ризалітами.
Композиція палацу Потоцьких — центральноосьова. Двоповерховий, з додатковим мансардним поверхом, увінчаний «французьким дахом». Дахові конструкції дерев’яні, фасади рустовані з пластичним оздобленням. Вхід до палацу оформлює критий портик, до якого ведуть сходи та під’їздні пандуси. На центральній осі розташована парадна брама з багато декорованими металевими воротами, фланкована порт'єрками з «французькими дашками».
Палац запроектував паризький архітектор Луї Довернь на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького, великого поціновувача французької архітектури. Граф Альфред II Юзеф Потоцький (1817–1889) – політик, намісник Королівства Галичини та Володимирії у 1875–1883 роках отримав концесію на будівництво палацу в 1888 році. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі почали його зводити.