Во на фото:
Материал:
1.Усе я пізнав там і втратив: зловісні і радість, і горе, і спів солов’я.
2.І високі береги, і зеленувата вода, і лози — усе було залите гарячим сонцем.
3."Словник — це пишний яр, а не сумне провалля",- зазначив М.Рильский.
4.Українська пісня ширится , росте , розливаєтеся на вечірніх Дніпра.
5.Черезь якийсь час, пообідавши, вся наша сім’я сиділа під хатою призьбі.
6.Версень був тим місяцям, коли падає спека, а кургани, розкидані серед степового роздолля, тануть , переливаються м’яко ,мов тиха музика.
7.Дерева стояли опалені сонцем, затиснувши у своїх зеленаво-жовтих вітах тепло останніх днів літа.
8.Влітку листя на гіллі передчасно пожовкло, крутилося і по волі осипалося, по-де-куди встеляючи тротуари іржавою кушпелою.
9.Українці з любов’ю зберігають історико-архітектурні пам’ятки, живуть історію народу.
10.На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевалися серед нас.
11.Пирпивайте до колиски лебеді, як мрії, опустітися тихі зорі синові під вії.
12.Кажуть, українець співає цілий рік і цілий вік.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.
Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.
Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.