ВПРАВА 1. Запишіть речення. Підкресліть відокремлені означення. Розставте розділові знаки. Поясніть пунктограми (правила вживання
розділових знаків).
1. Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
2. Степ оповитий тишею дихав пахощами трав.
3. Стривожені світлом звірята заворушились.
4. Жадібний і пильний тихо перегортає він аркуш за аркушем.
5. Нова хата стояла вже майже готова біла чиста весела.
6. Вернувся з поля й сів сірий від утоми.
7. На рідній нивочці зритій підковами сходять нам зіллячка рясні
самоцвіти.
8. Нарешті закружляв перший сніг сріблстий лапатий.
9. Налиті пурпуром плоди звисають тяжко з віт зелених.
10. Високий сутулий він ходив і міряв поле.
11. Волохатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде.
Мета патріотичного виховання – це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.
Патріотичне виховання в школах спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Воно здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.
В основу виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.
Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім’я України. Ціновим засобом відображання нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова від почуття національної меншовартості, від почуття національної наповноцінності, що формувалися віками.
2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет
3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток.
5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?"
2)жіночий рід,неістота,однина
3)Називний відмінок
4) Перша відміна;мяка група