Вправа 1. Запиши числівники в три колонки складні і складені
Двісті, сімдесят п’ять, сто, сто дев’ять, одинадцять, триста, кількасот, багато, двоє, три, сорок один, тисяча сімсот один, сто перший, третій.
Вправа 2. Лінгвістичний ланцюжок. Утвори і запиши від кількісного числівника збірний та порядковий .
Зразок. Тринадцять - тринадцятеро, тринадцятий.
Один, сім, два, вісім, три, дев’ять, чотири, десять, п’ять, одинадцять, шість, дванадцять.
Я вже давно ходжу на тренування по плаванню. І хочу розповісти вам як проходять наші заняття та чого навчим мене тренер.
Почнемо з того, як ми тренеруємося. Спочатку хлопці та дівчата діляться між собою по роздягальням. Коли ми перевдяглися, ідемо до душу. Вже після прийняття цієї процедури, ми ідемо до самого басейну, де нас вже чекає тренер.
Спершу ми строємось у ширенгу, потім нас перераховують. Тренер нас веде до басейну, дає завдання і ми починаємо його виконувати.
Якщо хтось не може правильно виконати це завдання, тренер допомагає та показує.
А чого ж все-таки мене навчив тренер?
По-перше, він навчив мене плавати, а вже потім і усяким прикидам і трюкам. Наприклад, жабку або перекид у воді.
А ще в нас був такий діалог:
-Тренере, в мене не виходить зробити цей рух - говорю я,
-Ось дивись, як я показую та повторюй за мною - говорить тренер і починає показувати рух, -тепер розумієш?
-Не дуже, але спробую - я починаю виконувати це, - ось так?
-Так, не погано виходить, потренеруйся ще трохи і можеш відпочити - відповів мені тренер
Насправді, вже ходжу на плавання довгий час і мені це подобається! Дуже хочу запропонувати і вам
суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят