ВПРАВА 180. Перепишіть, знімаючи риску. Поясніть правопис сполучників, 1. Коли б ми плакати могли, які б річки з очей незрячих, які б річки із еліз гарячих по Україні по-
текли! (О. Олесь). 2. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 3. Ліс-
ник знайомий есть у мене. Він до щеплювання має хіть велику, отож хвилюється не без причин, узрі-
вши яблуньку чи грушку дику (М. Рильський). 4. Тож при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло
життя дитячее моє (Л. Українка). 5. Хоч сьогодні нічого складного там не відбувалося, про/те Гонтар
не міг спокійно піти додому, не оглянувши ще раз усі куточки своєї ділянки (Я. Баш). 6. З долини,
не/наче з дна, почало підніматись, напливати село, навпіл поділене рікою (М. Стельмах). 7. Вийшов з
хати карбівничий, що/б ліс оглядати (Т. Шевченко).
Щоб покращити пам'ять, поповнити словниковий запас і розширити світогляд, потрібно читати багато книг, неважливо - електронних чи друкованих. У цих варіантів є свої плюси і мінуси, але все ж таки що краще?
Загалом, електронна книга передбачає більше можливостей для взаємодії з текстом, за яких вона не буде зіпсована, на відміну від паперової. Електронні продукти дешевші й займають мало місця в сумці. Для їх отримання не потрібно йти в книгарню чи на Нову Пошту. В електронному варіанті зручно знаходити потрібну інформацію й робити нотатки.
До мінусів відноситься невеликий формат і потреба в підзарядці.
Друковані ж книги не такі зручні, функціональні й практичні. Їх неможливо читати без світла. Потрібно багато місця для зберігання. Важливо також те, що паперові книги не екологічні, адже для виробництва однієї потрібно близько 5 кілограмів сировини, яка виготовляється з деревини.
Електронні книги мають низку істотних переваг перед своїми друкованими побратимами, але не думаю, що колись люди повністю перейдуть на електронний варіант.
А от що краще – це справа особистих уподобань.
Объяснение:
Якщо ви запитаєте, манить мене небо, я відповім: «Звичайно!». Та й як може не вабити ця бездонна синя глибина? З дитинства мені хотілося поринути, пірнути в неї, відчути легкість і свіжість польоту.
Здається руку-і ось воно, небо, можна відчути його, погладити. Але немає. Ця блакитна височінь недосяжна, поки ти стоїш на землі. Вона височіє над тобою, дозволяючи лише здалеку милуватися своєю красою. Іноді я заздрю птахам з-за того, що вони можуть у своє задоволення ширяти в небі, розсікаючи хмари.
Небо має свій характер і залежно від настрою змінює зовнішній вигляд. Воно може бути привітно блакитним з безтурботними пухнастими хмарами, які надають йому романтичності. Коли воно таке, зазвичай тепла погода, лише зрідка дме легкий освіжаючий вітерець. Однак все може швидко змінитися. Небо змінює грайливий характер суворий, стає сірим і похмурим. Хмари набирають вагу і темніють, перетворюючись у важкі грозові хмари. Тоді піднімається вітер, і на вулиці краще не бути. Небо може гриміти і виливатися проливним дощем. А ще його можуть розсікати зигзаги блискавок. Хоча, якщо чесно, я його і таким люблю. Мені дуже подобається гати у вікно, як виблискують хмари, по склу течуть дощові струмені, а по дорогах - струмки. І все це доповнюється шумом дощу. Під нього приємно засинати.
А з чим порівняти нічне небо в ясну погоду? З темним оксамитом, усипаним блискітками? Або з гладдю води, над якою парять світлячки? Багато є гарних порівнянь, і небо гідно їх всіх і навіть більше. Не дарма романтики і поети у всі часи оспівували його і використовували в якості метафори для своїх творів.
Про те, яким стає небо під час заходу, набираючи криваво-червоних, золотих і вогняних відтінків, і говорити не потрібно. Хто бачив його хоч раз, вже не забуде. Мільйони картин присвячені йому і мільйони ще будуть написані. Небо величезна і чудово, воно багатогранне і неосяжне. Я не перестаю ним захоплюватись.
Подробнее - на -
Объяснение: