Вправа 2. Постате іменники у давальному відмінку. В одній колонці подайте слова з м’яким знаком, а в іншій – без м’якого
знака.
Кістка, тітонька, люлька, доленька, полька, вчителька, валер’янка,
сторінка, долинка, ліщинка, тарілка, веселка, нічка, кулька, булка,
жменька, ненька, вишенька, хвилинка, хатинка.
Всі пасажири їхали, ЛЕЖАЧИ У СПЕЦІАЛЬНИХ КРІСЛАХ, ДИВЛЯЧИСЬ НА СТЕЛЮ.
Шукаючи очима дівчину, вони стали на поріг.
Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою.
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою.
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів.
Не спитавши броду, не лізь у воду.
Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).
Літа не минули, лиш,втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Б. Лепкий)
. Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (А. Головко).
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.