Вправа 2. Прочитайте і спишіть, розкриваючи дужки. Виділіть у кожному складному реченні його частини, вкажіть їх кількість. Визначте характер зв’язку між ними ( сурядний, підрядний, безсполучниковий).
1.Пішов би так собі повештатись по надвір’ю, так хуга ж така курить, що й світу божого (не)видно.
2. Так от в ту святу суботу, скоро задніло, і я з матір’ю на берег – подивитися, як ту волю везтимуть.
3. До міста було ще далеко, коні підбилися, а попереду лежали піски; їхати потомленими кіньми проти ночі було (не)зручно.
4. Води нагнало таку (силу)силенну, що всю греблю поняла вода і міст на річці знесло.на човнах переправлялися через річку.
5. Я ладен був тікати до світлиці, аби (не)бачити того муру молочно хмарного, але ось на сході обрій зайнявся рожевим полум’ям. (З творів О. Кониського.)
Вправа 3. Підкреслити граматичні основи речень, що входять у складні; сполучні елементи підкреслити хвилястою лінією. Визначити тип кожного складного речення. Зробити синтаксичний розбір 3-го і 6-го речень.
1. Буває, в неволі іноді згадаю своє стародавнє, шукаю, шукаю, щоб чим похвалитись, що й я таки жив, що я й таки Бога колись-то хвалив!
2. Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені.
3. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови.
4. Давно те минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили.
5. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють.
6. Поглянув я на ягнята – не мої ягнята. Обернувся я на хати — нема в мене хати.
7. Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Україні буду жить.
8. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села!
9. Уже прокликали до паю, а я собі у бур'яні молюся богу.
10. Тече вода в синє море та не витікає; шука козак свою долю, а долі немає.
11. Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали.
12. Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить.
13. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть.
14. Їй Ярема розказував, як жить вони будуть укупочці, як золото і волю добуде, як виріжуть гайдамаки ляхів в Україні, як буде панувати, коли не загине.
15. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою біленька хаточка стоїть.
16. Я не знаю, чи єсть у бога люте зло, щоб у тій хаті не жило?
17. Та на своїм веселім полі свою-таки пшеницю жнуть, а діточки обід несуть можно не все задания.
Пише тобі твоя подруга Галинка. Зараз я відпочиваю на канікулах у своєї бабусі. Мені тут дуже цікаво. Зранку я допомагаю своїй бабусі нагодувати домашніх птахів та тварин. Це цікаво тому, що для малесеньких курчат та гусенят бабуся готує спеціальний корм, замість води дає відвари трав. Все це робиться для того, щоб малята не захворіли. А ще я рву траву для кози, мию посуду, прибраю у кімнаті.
Бабуся навчає мене збирати і сушити лікарські рослини, а потім робити з них чудодійні відвари.
Тут , з якими ми ходимо на річку купатися, дивимося фільми, граємо в цікаві ігри. А ще мені подобається смчне і цілюще козяче молоко.
Пиши, як проводиш канікули ти.Коли приїдеш в гості
До зустрічі!
Галинка.
18 червня 2014 року
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!