Вправа 2. Виділіть граматичні основи складних безсполучникових речень,
розставте розділові знаки, поясніть уживання коми.
1. Сипле осипається листя гнуться горбляться берези плаче і посміхається крізь
сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах). 2. Після денної спеки
враз війнуло вітром зашумів ліс магнієво зблиснуло небо розламуючись у бомбових ударах
грому (О. Гончар). 3. Глибоке зоряне небо місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й
блідне перед наступаючим ранком східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим
серпанком з сизої мли виринають непевними очеретами безлисті дерева… (М. Стельмах).
4. Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його
вливав в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама
молодість (І. Нечуй-Левицький). 5. Виднілася розкішна лісова земля по ній ніжно-голубою
росою розбризкувались підсніжники (М. Стельмах). 6. Ніч прозора безшумна тепла ніби
оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О. Гончар). 7. Багата наша земля на
таланти тягнуться наші люди до музичної творчості до пісні (П. Тичина). 8. Ходять
хмари ходять хвилі на північнім небосхилі,чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі все
заснуло в сірій млі ніч царює на землі (Г. Чупринка). 9. Заграва на сході почала синіти на
землю спускався вечірній присмерк… (І. Сенченко). 10. Закурілася земля задиміла
стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові
краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору (Панас Мирний).
2. Нічийна то була собака, покинута, тому дід Петро й назвав її Найдою.
3. Ніякий нечистий не міг зупинити Ярошенка, нікого той не слухав.
4. А відірвати нас від України нікому не вдавалось і на мить.
5. Як іноді важливо буває, щоб хтось виділив у людині щось гарне та й іншим підказав.
6. Зараз нікогісінько тут нема.
7. Ніхто і ніщо не заважає, він зможе віддатись своїй улюбленій справі.
8.Самовар кипить, та нікому чай пити.
9.Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться.
10. А чабан Горпищенко тільки радіє в душі, дивлячись, як люди смакують його водою, бо її ніскільки не меншає від того, що її все літо беруть і беруть.
Це було не дуже давно. Кожної осені ми, як великі грибники, вирушаємо до лісу! Нас не цікавить знайдемо ми щось або ні! Нас цікавить сам процес пошуку, ми полюбляємо рискати по місцевості та як вже з'ясувалося шукати пригоди.
Як це все відбувалося! Я зі своїм братиком, як самі молодші у родині, пішли оглядати територію, за звичай в наш кругозір входить окружність невеликого радіусу. Від нашої зупинки ми відходимо недалеко. Але наша матуся, взявши свою найкращу подругу, пішла у саму чащу лісу, думаючи, що там грибів найбільше. Вони були впевненні, що добре орієнтуються в лісі. Так воно все і сталося, але в переносному значенні! Вже через одну годину, наша чоловіча компанія захотіла їсти, вся їжа лежала у машині, але ми вже звикли до того, що за нами завжди треба заносити хвіст та й почали хвилюватися за наших жінок. Спочатку тато телефонував нашій мамі, щоб дізнатися вони скоро чи ні, а то вже дуже животи скручувало від голоду. Ну як це? Вже півтори години пройшло, а ми ще ненагодовані! На це матуся відповіла, що вона знайшли невеличку галявину грибів та скоро вернуться. Назбиравши повні кошики, мама з подругою звернули увагу на те, що вони втратили орієнтацію на місцевості та не в змозі самостійно вийти з лісу, але мама взяла владу в свої руки і сказала слова великого математика: «Я все порешаю». Вона бере слухавку та телефонує нам, в надії, що ми їх врятуємо. Почувши схвильований голос у мобілці, тато побіг до машини та почав натискати на автомобільний клаксон, знаючи, що звук транспорту вони точно почують та прийдуть. Але це було марно, подруги були вже дуже далеко і почалася паніка. Наш тато, як великий психолог заспокоїв схвильовану матусю та заставив її розповісти йому про місцевість, на якій вони перебувають, в цю хвилину слухавку взяла подруга і як великий Сусанін, почала заводити тата у глухий кут. Таким чином ніхто з них не міг зрозуміти, де вони знаходяться і що робити далі. Вибратися з лісу жінкам допоміг місцевий житель, який на їх щастя проходив мимо. Невдовзі мама з подругою повернулися з повними кошиками грибів, вони не були втомлені та перелякані, а навпаки радісно усміхались, що не можна сказати про нас! Для себе я зробив висновок, що наша рідна матуся знайде вихід з будь-якої ситуації.